“У 1710-му році світ побачив "Пакти та конституції прав і вольностей Війська Запорозького" Пилипа Орлика. Сучасна Конституція України є спадкоємицею славних традицій”
Оце вчорашнє привітання пана Єрмака нагадало мені, що я давно хотів почитати орігінал текста Орлика, але якось завжди відкладав.
Ой, може, краще я б цього і не робив.
Посилання на повний текст Орлика є у Вікіпедії - highly recommended!
Забігаю вперед, і скажу: завгосп або не читав повний текст, або збрехав.
І концепції Орлика не мають нічого спільного із сучасною Конституцією України – на превелике щастя!
Тому що складно уявити, щоб такий яскравий єврей, як він, може бути втішений текстом Орлика, в якому головними ворогами України – на рівні з московитами (з чим не можна не погодитися - особливо зараз!) – названі також "інородці" на чолі з (цитата) “наіборзими зловірними жидами”, якіх треба іскоріняти.
Так само не бачу для себе приводів до радості і від пункту, в якому, як виявилося, гетьман повинен вибиратися – але на довічний термін.
Й тем більш – не розумію, навіщо Зеленський казав (цитита) «Конституція Пилипа Орлика ..... справедливо, щоб її читали в кожному куточку України. Для цього вона буде перекладена з латині на українську мову, і десятки тисяч примірників відправляться в українські школи».
Як він збирався школярам оцю гидотну, у стилі саме Ірану, концепцію «іскорінення жидів» показувати?
Чи це просто була брехня та самопіар?
- один з підрозділів тексту Показати текст
-
A
Понεважъ мεжи трεмя добродѣтεлми б[о]гословскими вѣра пεрвεнствуεт,
тεды в пεрвомъ сεмъ пунктѣ о вѣри с[вя]той православной восточно-
го исповѣданія дѣло надлεжитъ начати, которою, яко раз nародъ валεчный
козацкии, за владѣнія εщε кагановъ козарскихъ от столицѣ апостолской
Константинополской просвѣщεный zосталъ, такъ и тεпεр нεпорушимо в оной
триваючи, жаднымъ iновѣріεмъ никогда нε колѣбалъся и нε таино то εст, жε
славной памяти гεтманъ Богданъ Хмεлницкий з Войскомъ Запорозкимъ нε за
что иншоε, опрочь правъ и волностεй войсковых, үнялъся и пр[а]в[ε]дную про-
тивъ Рѣчи Посполитой Полской воздвыгнулъ войну: тылко, во-пεрвых, за вѣру
с[вя] тую православную, якая рожними тяжεстями насилствована была от вла-
сти Полской до Үнії зъ Костεломъ Рымскимъ, а по iскорεнεнiï иновѣрія зъ отчизны
n[а]шой нε для чого иншого, зъ тымъ жε Войскомъ Запорожскимъ и на-
родомъ малороссийскимъ, в протεкцію Г[осу]д[а]рства Московскаго үдалъся,
и доброволнε поддалъся, тылко для самого εдиновѣрія православного. Zачимъ
тεпεрεшный nовообранный гεтманъ, когда Г[оспо]дь Б[о]гъ, крѣпкий и силь-
ный въ бранεх, пособитъ щасливымъ оружіεмъ nаяснѣйшого // короля εго ми-
лости швεдскаго, свободити отчизну n[а]шу, Малую Россію, от нεволничого
ярма московского, мѣεтъ и повинεнъ бүдεтъ, во-пεрвых старатися и крѣпко
zастановлятися, абы жадноε iновѣріε въ Малую Россію, отчизну нашу, ни от
кого нε было впроважεно, котороε εсли бы гдε, чи то тайно, чи ли явнε могло по-
казатися, тεды владгою своεю, должεнъ бүдεт оноε искорεняти, проповѣдатися
и разширатися оному нε допускати. Іновѣрцεмъ сожитія на Үкраïнѣ, а наибарзѣй
zловѣрію жидовскому нε позволяти и на тоε всѣ стараня ложити, жεбы εдина
вѣра православная восточнаго исповѣданія, под послушεнствомъ с[вя]тѣйшого
ап[о]столского φрону константинополского вѣчнε үтвεржεна была, из
помножεнεмъ хвалы Б[о]жой, ц[ε]рквεй святых, а з цвѣчεнεмъ в наүках
вызволіоных синовъ малороссийских, разширалася, и яко кринъ в тεрніï,
мεжи окрεстными іновѣрными панствами, процвѣтала.
Для болшой зас поваги пεрвоначалного в Малой Россії пр[ε]сто-
ла митрополитанскаго Кіεвского и для снаднѣйшого дѣлъ д[у]ховных
үправлεнія, мѣεтъ той жε яснεвεлможный гεтманъ за высвобожεнεмъ
ωтчизны от іга московского, справити ү столицѣ ап[о]столской констан-
тинополской, εѯаршεскую пεрвобытную власт, чтобъ чεрεз тоε ωбновилася
рεляція и послушεнство синовскоε до помянутого ап[о]столского кон-
статинополского φрону, от которого проповѣдію ε[ван]г[ε]лскою в вѣри
с[вя] той каφоличεской просвѣщεна и змоцнεна быти үдостоилася.
Тобто поза всяким сумнівом – цей документ має високу цінність, як саме історичний – але до чого тут нормальна цівілізована Конституція?
Доречі, текст Орліка ніяк не може подобатися тій же ж путінській пропаганді – за багатьма пунктами.
По-перше, є самобутня стара українська мова - яку сплутати зі староросійською неможливо.
По-друге, є чітке слово "Україна" - вживане на рівні з "Малоросією". При цьому поняття "Великоросія" – не зустрічається, натомість є "московити" та їх «Государство Московское»
По-третє, Київ називається саме
українською столицею, і аж ніяк не інакше.
- Показати текст
-
Городъ столεчный Кіεвъ и инныε үкраїнскіε городы z маїстратами
своїми, во всѣхъ правах и привилεях слүшнε наданых, нεпорушимо
жεбы zахованы были, повагою сεго акту εлεкціалного постановляεтъся и
подтвεржεнε оных своεго часу гεтманской власти поручаεтъся.
Підходи та відмінності я зовсім не аналізував зараз. Та ніколи нічого, як мені здається, не мав на увазі, тим паче не писав, стосовно сіонізму або расизму щодо Трампа. Якщо ж подібне враження сталося, можливо не був достатньо точним у висловлюваннях. Справді склалося відчуття чогось подібного в моєму виконанні?
