Президент 2019 (Другий тур)

[Дмитрий Медведев]

"...Лизнул в прыжке"

Рамзан же приказал - клоун выполнил...очко то не железное

[Yaroslaw]

Рамзан же приказал - клоун выполнил...очко то не железное

Так и Максим Плохой сказал - клоун исполнил. Безотказный...

[Дмитрий Медведев]

Так и Максим Плохой сказал - клоун исполнил. Безотказный...

Готов принять со всех сторон...

[parfumer67]

https://gorky-look.livejournal.com/339931.html

Дякаю, дуже дякаю, Або Вартість солдата

Касательно мучительной смерти раненого солдата, пока его президент и главнокомандуюший бухал с пацанами с кривога рога.
Я никогда не боялся воевать. Я точно знал, что РВП, батальонные, разведосы вытащат в любом случае. Хотя бы ботинки от меня. Один раз я полусонный десантировался из эвакуатора в броне, неверно расслышав команду. На скорости пятьдесят. Катился по асфальту и будякам, громыхая арманентом до забора шо скарабей. Командир подтвердит. Прости, коммандер, реально завтыкал.
Кажется я даже не проснулся.
Они вернулись с фарами по простреливаемой улице, чтобы подобрать. Пизды я получил грандиозной, но понял что тебя не бросят никогда. Это исключено. Каким бы ты не был, ты всегда не один. Тебя вытащат даже если придется нарушить все договоренности и вывести танки. Авианосцы, звезду смерти и бубонную чуму..
Ты украинский воин на конституционной защите Украины, тебя дома мама ждёт, и родная армия не торгуется за твою жизнь, а сразу ходит с козырей. За любого. Даже если потом тебя повесят. Но только свои.
Фокс сорок километров проходил по стремным дорогам, потому что правосек спину потянул. Ну а шо делать, это наш пацан, и нет другой медицины кроме нас. Из резины колес потом пули доставал. Но он точно знал, шо если с ним что то случится, то правосеки выжгут все в радиусе орбиты Меркурия, и спать не будут, пока не поквитаются.
Из за этой круговой поруки мы и вламывали пизды ракам, которые приехали отработать ипотеку каждый сам за себя.
Зелёная лепра старательно доводит нашу армию до уровня советской, где на бритых черепах пишут зубной пастой "Дагестан" и учат мыть зубной щеткой сортиры.
Причем главнокомандующий в бронежилете задом наперед четыре раза не получил повестку. Он её ещё четыре раза не получит в том Израиле, куда сьебется как чистокровный поляк. Мама Рима скажет - всьо, Вошка, нацарювали на старость, пора делать отсюдова ноги, пока менты не накрыли.
Все, к чему эта мартышка прикасается, превращается в говно. Даже такие нерушимые вещи как воинское братство и безусловный примат спасения побратима, прошитый на уровне биоса. Оно девальвируется. на.. его вытаскивать, все равно умрет, а бабы ещё нарожают. Этот наляканый криворожский пиздюк делает нас россиянами быстрее, чем сам Путин.
Он бросил своего солдата умирать и поехал на корпоратив бухать. "А шо такое, я должен только маме Римме, а вам я ничего не обещал. Дякаю, дуже дякаю, ваш верховный главнокомандующий. Курить есть шо? А если найду?"
Я полевой медик и знаю цену страданиям солдата. У меня одно пожелание головокомандующему.
Шоб ты подыхал блять четыре дня на жаре в степи без воды с вывернутыми кишками.
Тут все ровно, что посеял, то пусть пожнет сам. Я не желаю ему зла. Я желаю ему того же, что он желает мне. Это же справедливо? Или нет? Или жизнь игривого московского пидараса в лосинах и на каблуках теперь дороже жизни украинского воина в броне и с оружием?
Дякаю, дуже дякаю. Цекаве питания.

[Ловец сноВ]

Похоже на то, что нынешний Президент В.Зеленский и назначенный им премьер-министр Д.Шмигаль держат всех украинцев , от мала до велика, за " круглых идиотов ".

З фонду боротьби з коронавірусом і його наслідками наразі витрачено лише близько 10% усіх коштів, надалі уряд планує здійснювати його перерозподіл, зокрема, на боротьбу з економічними наслідками пандемії.

Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час брифінгу 28 липня 2020 року".

"Фонд COVID-19 становив 64,7 млрд гривень на боротьбу з наслідками коронавірусу. Він уже розподілений. Але розподілений не означає витрачений. Кошти, які витрачені, - це на сьогодні до 10% від загальної суми. Але, звичайно, боротьба з коронавірусом - процес тривалий і не завжди передбачуваний. Звичайно, ми будемо спільно з бюджетним комітетом Верховної Ради робити (і вже робили) перерозподіл всередині цього фонду", - сказав Прем'єр.

Він зазначив, що фонд боротьби з коронавірусом і його наслідками покликаний забезпечити заробітну плату медикам і медичні засоби для лікарень.

"Але він також розрахований на боротьбу з наслідками. Тому ми з цього фонду фінансуємо і певні економічні заходи, бо це також боротьба з наслідками COVID-19, бо наслідки економічної кризи, за прогнозами світових експертів, можуть бути більш трагічні, ніж наслідки медичної кризи", - підкреслив Шмигаль.

За його словами, боротьба з наслідками економічними - це теж важливий етап і його теж треба розпочинати вже сьогодні.

Собственно только 2 варианта:
1. Если премьер-министр говорит правду, то получается, что фактически за неполных 5 месяцев эпидемии всемирного масштаба в Украине, правительство выделило из фонда только 10 % средств. Из них медицине досталось от силы около 1% средств из фонда, собственно средства для лечения ковидных больных правительство пока не выделило. Граждане Украины должны лечится за свои деньги, покупать сами себе лекарства, маски и прочие средства защиты. Тоже самое относится и к псевдо-финансированию государством экстренной медицинской помощи, которое выполняется МСП, поликлиниками и стационарами - "денег у государства на медицину нет, разбирайтесь суки сами".
2. Если премьер-министр лжёт, то в фонде осталось всего 5 % средств, а из потраченных 95 %, только 12 % ушло по назначению на медицину, но через МОЗ и в непонятном направлении.

Посмотрим брифинг Министра Здравоохранения М.Степанова в этот день 28.07.2020

Показати текст

Медики досі не отримали грошей виделених для фінансування екстреної медичної допомоги.
Міністерство охорони здоров'я звинувачує у цьому Національну службу здоров'я.

Мовляв, ті не уклали жодного договору із медичними закладами про підвищені тарифи на екстрену медичну допомогу, стверджує очільник МОЗ Максим Степанов під час брифінгу 28 липня.

"Виникли певні пробелми як завжди з нашою Національною службою здоров’я, яка на сьогодні ще не уклала жодного договору. Як ви знаєте, система охорони здоров’я фінансується саме через НСЗУ.

Знаєте, у всіх проблеми, а в одних НСЗУ все гаразд. Вони повільно рухаються, вони вважають, що допустимо придумувати будь-які відговорки і не укладати договори, і, як то кажуть, кормити завтраками.

Я думаю, що в найближчий тиждень ми все-таки змусимо поукладати їх ці договори і перерахувати цей підвищений тариф нашій екстреній медичній допомозі", - сказав Степанов.

В коментарі "Українській правді. Життя" пресслужба НСЗУ підтвердила, що договори поки не укладені, але це - вина МОЗу.

[spiridon]

Тю, я ж где то писал ,што пока не раздербанят бабки ,эпидемия никогда не закончится ,потом еще будут требовать от мвф списать долги частями бо сильно хворь по стране шагает ... в Ужгороде вроде хлопнули главного медика -схема стандартная получи десятку гривняка и напишем тебе ковит ,а двацатку в карман ...врачи особая стать циничных пидаров и если сократят сто тысяч людей ,буду этому несказанно рад !

[Ловец сноВ]

Полностью согласен.
К сожалению, сократить 100 000 никак не удастся, по разным подсчётам в стране осталось от 71 000 до 93 000.
Ещё треть сократить, и русские танки нам не нужны, подохнем сами.
А так, вся новая украинская мед.реформа идёт очень чётко по узбекскому медицинскому варианту.
То, что чего добились аналогичной мед.реформой узбеки и к чему стремимся мы.
BACK TO THE FUTURE.

Показати текст

Кошелек или жизнь.
Медицинские чиновники в Узбекистане сделали крупное научное открытие: они установили, что болеть нужно в муках. И в самом деле, если пациент будет болеть спокойно и в свое удовольствие, он ведь и выздоравливать не захочет. А вот если помучить его как следует, так он живенько выздоровеет и в другой раз в больницу даже не сунется. А какая мука самая нестерпимая? Конечно, финансовая. Писатель Даниил Хармс говорил когда-то: «Несите мне побольше денег, и вы увидите, как я буду этим доволен». Уточним классика: забирайте у человека побольше денег — и вы увидите, как он будет этим недоволен.

Правда, сделать это не так просто, как кажется. Конечно, если больной сразу идет в платную клинику, тут, как говорится, хочешь — не хочешь, а заплатишь. Но ведь в Узбекистане существует и бесплатная медпомощь. Министерство здравоохранения в свое время ввело так называемую ордерную систему. Ордер — это направление, которое выдается человеку лечебно-отборочной комиссией. Раньше ордер выдавали в любой семейной поликлинике по месту жительства, теперь — только в районных отделениях минздрава. К тому же ордер этот еще нужно выстрадать в многомесячных очередях по записи — на них установлена квота, на всех не хватает.

С этим ордером под мышкой осчастливленный больной отправляется в специальный медицинский центр, предвкушая все радости бесплатного обследования и бесплатного же лечения. И тут человек обнаруживает, что платить приходится почти за все. Так называемый «бесплатный» восьми— или десятидневный курс стационарного лечения в Узбекистане обходится больному с ордером в сумму от 2,5 до 5 миллионов сумов (примерно $300-600). Все лечение и инструментарий, включая одноразовые шприцы, капельницы с катетерами и, главное, лекарства, — за деньги больного. О чем он, разумеется, не просил и на что совершенно не рассчитывал.

Самая большая проблема — с дорогими лекарствами: в стационаре они обычно отсутствуют. Во всяком случае, так доверительно сообщают бесплатным больным. Зато препаратов много в окрестных аптеках — покупай и ни в чем себе не отказывай. Причем почему-то чем ближе аптека к больнице, тем дороже в ней нужное лекарство.

Иной раз «бесплатное» лечение выходит в такую сумму, что больные отказываются ложиться в стационар, предпочитая тихо и недорого умереть в своей постели. Тем более что лечение в больнице далеко не всегда гарантирует выздоровление.

Правда, иной раз попадаются весьма строптивые пациенты. С присущей им зловредностью они устраивают скандалы, не желая платить за то, что им положено по закону. Бывает, что после такого скандала нужные лекарства тут же находятся — и прямо тут, в стационаре. Однако гораздо чаще больные ведут себя тихо, нет у них сил скандалить. Врачи выписывают им дешевые отечественные аналоги лекарств, но дешевизна — это единственный их плюс. С болезнью такие аналоги, как правило, справиться не могут. Нет, сами по себе местные лекарства хорошие и дешевые, но лечат почему-то плохо. Примерно как в старом монологе Ефима Смолина про старушку с насморком, которой выписали капель на три копейки. «Это по цене все равно что трамвайный билет в нос сунуть! И с тем же успехом!» — возмущалась старушка.

Тем не менее, по словам врача поликлиники №3 Мирабадского района, Минздрав республики требует от медиков, чтобы они почаще выписывали пациентам лекарства именно местного производителя. Что это значит на практике? На практике это все равно, как если бы небогатые пациенты стали лечиться от всех болезней, засовывая себе трамвайные билеты в нос, уши и другие не предназначенные для билетов отверстия. Злые языки поговаривают, что такая забота Минздрава об отечественном производителе неспроста: дескать, узбекистанские фармацевты сумели лично заинтересовать чиновников из Минздрава. Впрочем, это дело не доказанное, так что не будем множить слухи.

Так или иначе, но сами врачи в частных беседах говорят, что в последнее время увеличилось количество смертей от онкопатологий, сердечно-сосудистых и эндокринных заболеваний. Мы не возьмемся утверждать, что это напрямую связано с малой доступностью эффективных иностранных лекарств, однако нехорошие мысли все-таки закрадываются.

Выписка или смерть
Другая печальная тенденция связана с ограничением срока пребывания пациента в стационаре. Даже больных, поступающих в лечебные учреждения по «скорой», стараются выпроводить как можно скорее. В самых тяжелых случаях их, конечно, оставляют под врачебным присмотром на несколько дней, но не дольше. Теперь, согласно регламенту Минздрава, даже с инфарктом в стационар кладут не более чем на 5 дней, после чего больного отправляют на амбулаторное лечение.

Показательный пример, отражающий нынешнюю ситуацию в медицине, — история Елены Агибаловой, которая для защиты своих прав была даже вынуждена обратиться в виртуальную приемную президента Мирзиёева. Вот это обращение. (Стиль оригинала в основном сохранен — прим. «Ферганы»).

«Довожу до Вашего сведения, что на основании ордера за №000495 Республиканского специализированного центра хирургической ангионеврологии моей старшей родной сестре Думитру М.М. 1953 г.р. 21 сентября 2018 года в вышеуказанном медицинском учреждении было сделано дуплексное сканирование брахиоцефальных артерий — бесплатно. На основании данных документов 25 сентября 2018 г. Думитру М.М. положили в вышеуказанный медицинский центр. При оформлении документов на госпитализацию Думитру М.М. врач Муминов Р.Т. мне устно сказал, что Думитру М.М. необходима операция. При этом стал указывать перечень того, что ей необходимо для операции, в том числе и нитки... Названные препараты мной были куплены в одной из 60 аптек, расположенных вблизи Toshkent Tibbiyot Akademiaysining 2-klinikasi. Удивляет то, что в последние два десятилетия врачи медицинских государственных учреждений г. Ташкента, а также такие медицинские центры, как, в частности, Республиканский специализированный центр хирургической ангионеврологии, назначают больным медицинские препараты, которые отсутствуют в медицинских учреждениях, но при этом есть в достаточном количестве в многочисленных частных аптеках. Родственники больных вынуждены покупать препараты, назначенные медицинскими работниками, и при этом платить большие суммы. При такой сложившейся практике руководство медицинских учреждений почему-то не составляет и не подает заявки на недостающие медицинские препараты в медицинских учреждениях в Минздрав РУз., и не исключено, делает это умышленно. Так получается? Вроде как выдают ордер на получение бесплатного медицинского обследования и лечения, а дальше начинаются устные указания, что приобрести для госпитализированного больного. Также удивляет тот факт, что в медицинских учреждениях Ташкента, в том числе и в вышеуказанном медицинском центре существует прейскурант, где указано следующее: стоимость одного дня по уходу — 20.000 сумов. То есть медицина республики Узбекистан, финансируемая из госбюджета, превратилась в коммерческую, чего не было во времена СССР. Где, действительно, больных лечили столько, сколько необходимо, а не как в настоящее время — не более пяти суток так называемого бюджетного лечения, а дальше — хозрасчетное платное лечение...»

Дальше Агибалова замечает, что она и ее супруг многие годы платили немалые — по 10-20 минимальных зарплат в месяц — налоги в бюджет. Сейчас она больше четырех лет безработная, а ее муж страдает сахарным диабетом и рядом других заболеваний. При этом ее сестра, которой полагалось бесплатное лечение, находится на ее иждивении.

«Я надеюсь, — пишет Елена Агибалова, — что после так называемых пяти суток бюджетного лечения Думитру М.М. не выкинут из клиники за неимением средств для продолжения лечения — как это было в марте 2017 г., когда у меня не было средств для продолжения получения хозрасчетного лечения, и мою сестру Думитру М.М. с диагнозом инсульт, не ходячую, буквально на кровати вывезли из больницы».

Надо сказать, что письмо это возымело определенное действие. После него сестру Агибаловой держали в клинике целых десять дней, лечили, как положено и делали все бесплатно. Нашлись даже нужные лекарства — тоже бесплатные, а платить пришлось только за еду из расчета 11 тысяч сумов ($1.4) в день.

О чем говорит эта история? О том, что надо бороться за свои права и идти до конца? И об этом тоже, конечно. Но в еще большей степени она говорит о тяжелом неблагополучии в республиканском здравоохранении.

Вам бесплатно, но будьте спонсором

О прелестях «хозрасчетной» или, попросту, платной медицины рассказывает пришедшее в «Фергану» письмо ташкентского пенсионера. (Стиль оригинала сохранен — прим. «Ферганы»).

«В конце прошлого года я попал в больницу при ТашМИ (Ташкентская медакадемия, раньше называлась Ташкентский медицинский институт. — Прим. «Ферганы»). Диагноз такой, что надо делать полостную операцию. А для этого требуется сначала подлатать организм. Первое, что я узнал до начала лечения, — что за каждый день пребывания в лечебном учреждении надо платить за койко-день. В моем случае это составило 45 тысяч сумов ($5.5). В эту сумму входят койка, постельное белье и питание. Я не был в больницах со времен СССР. Тогда это было бесплатно. Затем лечащий врач мне сообщил, что нужных препаратов в больничной аптеке нет. Даже такие вещи, как одноразовые шприцы, — в ограниченном количестве. Если вы хотите получать инъекции одноразовыми шприцами, приносите их сами. В противном случае вам будут делать уколы уже использованными одноразовыми шприцами, после стерилизации. Далее я получил перечень препаратов, которые нужно самому покупать в городских аптеках. Хорошо хоть выписали рецепты. Короче, на закупку всех лекарств, физраствора, шприцов и капельниц ушло полтора миллиона узбекских сумов. Недельное пребывание в клинике мне обошлось почти в 2 миллиона ($244).

Через 2 недели я снова оказался в этой же клинике в ожидании плановой операции. Опять мне выдали рецепты на дооперационный и послеоперационный период на сумму примерно 2 миллиона. В больничной аптеке нашлись только витамины. Кроме этого, попросили самому найти доноров, так как после операции понадобится около литра донорской крови. Отдельно анестезиолог предложил улучшенный вариант наркоза, который стоил 200 тысяч ($24). По совету «знатоков» я вложил в карман халата оператора хирурга приличную сумму.

Все закончилось благополучно. Общая стоимость моего лечения за 2 недели составила примерно 5 миллионов ($609). При том, что моя пенсия составляет 500 тысяч ($61). Спасибо детям.

Остаются вопросы к Минздраву. Понятно, что обеспечить все лечебные учреждения дорогостоящими импортными лечебными препаратами сегодня невозможно. Но то, что производится в Узбекистане, должно быть в больничных аптеках. Есть ли возможность предоставления скидок пенсионерам на лечебные препараты и стоимость койко-дня? Кстати, состояние помещений весьма плачевное. Везде нужен ремонт.

Мой пример не единичный.

Сотрудница организации, где я работал, заподозрила, что ее сын подсел на наркотики. Визит к наркологу подтвердил, что сын начал употреблять различные наркосодержащие препараты.

Женщина эта — мать-одиночка. Сын не смог поступить в институт, на супер-контракт денег не хватает. Его зависимость заметили вовремя. Т.е. лечение возможно. В частных наркологических клиниках расценки рассчитаны на олигархов. 300-400 долларов в день! Ей посоветовали обратиться в Республиканский наркологический центр. Описали, что центр располагается за городом в зеленой зоне. Лечение там без направлений, анонимное и бесплатное. Сын выразил большое желание излечиться, и они обратились в этот центр.

В приемном покое ей сказали, что положить туда сына возможно при условии, что будет оказана спонсорская помощь в размере 100-150 тысяч сумов ($18). Без этого лечение невозможно. Кроме этого, нужно оплатить дополнительное питание из расчета 10 тысяч сумов ($1,2) в день. Минимальный срок лечения — 21 день, т.е. нужно сразу заплатить 210 тысяч ($25,6). После детоксикации больного могут перевести в отделение психологической реабилитации. Там срок пребывания полгода-год. Примечательно, что оплату спонсорской помощи попросили провести через кассу, но наличными деньгами. А за дополнительное питание можно и карточкой. За спонсорство ей выдали приходный кассовый ордер, за питание — кассовый чек. Однако врач приемного покоя забрал оба документа и сказал, что они будут подшиты в историю болезни.

Отправились в отделение к лечащему врачу. Та сразу выдала отпечатанный на принтере список препаратов, которые нужны на этапе детоксикации. В этом списке были и психотропные препараты, которые даже по рецептам достать весьма затруднительно. В качестве альтернативы было предложено заплатить деньгами, а врач сама их достанет. Была названа сумма 700–800 тысяч сумов ($97,5).

В итоге, чтобы положить сына на излечение, этой женщине пришлось заплатить около миллиона сумов.

В итоге вопрос не только к Минздраву, но и к правительству: есть ли сегодня в Узбекистане бесплатная медицина и какова ее судьба?»

* * *
Сегодня расценки в частных клиниках и ситуация в государственных медучреждениях таковы, что пенсионеры и малооплачиваемые работники практически лишаются медицинской помощи. Максимум, на что они могут рассчитывать — это визит к семейному врачу, анализы в поликлинике, выписка рецептов и назначений, возможно, курс физиотерапии. Но даже если все это удастся сделать бесплатно, лекарство все равно приобретать придется за деньги.

Наиболее раздражающий и неясный момент состоит в том, что люди так и не могут понять — есть ли в государстве бесплатная медицинская помощь, и если есть, как далеко она распространяется? Очевидно, что насморк пока еще можно вылечить практически бесплатно. Но как обстоит дело в более сложных случаях? Если до сих пор существуют программы бесплатного и льготного лечения, и государство выделяет на них деньги, куда эти деньги уходят? Законно ли взимаются деньги с больных, пришедших по бесплатному ордеру? И чем раньше государство даст ответ на эти вопросы, тем понятнее будет гражданам.

Гульрух Чатаева, Петр Андрейченко 2018.

[jra7]

...врачи особая стать циничных пидаров ....

Смачний вираз ! Поки здоровий відносно ! Метамофоза настає коли питання життя стає на порядку денному, і тоді тим цинічним підарам дупу лижемо!

[spiridon]

Так у нас это давно существует и скорее узбеки скопировали ее у нас либо наследие ссср ,зачем что то делать или перенимать опыт стран передовых ? Это сложно и дорого -у кого водятся денежки он как то пропетляет ,а остальным добро пожаловать в мир иной и никакой войны не надо ,хотя они вроде как потомки тюрков ,более моно связаны ,должны как бы заботиться о поколении -это не наша разношерстная и продажная публика ,откуда и ростут все проблемы

[Ловец сноВ]

У нас бесплатная семейная медицина существует с прошлого года, в Узбекистане где-то с 1999, за образец взяли толи иранскую, толи ливийскую, там пациент может прийти домой до 9 вечера к врачу и начать трахать вдоль и поперек своими анализами.
Добавлю вкусненького о лоббировании "Cлугами народа" интересов украинских и российских олигархов в украинской фарминдустрии.

Верховная Рада за последние два месяца поддержала три законопроекта, которые позволят украинским фармпроизводителям начать не честную конкуренцию с западными фармкомпаниями.

Об этом рассказал в эфире канала "Украина 24" нардеп из партии "Слуга народа", председатель парламентского комитета по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинского страхования Михаил Радуцкий.

По его словам, первый законопроект касался условий производства в Украине лекарств-дженериков (аналогов импортных препаратов - ред.).

"До сегодняшнего дня Украина была в очень интересном положении... Во всем мире разрешалось готовиться к выпуску лекарств-дженериков за два года до того, как заканчивался патент (у производителя оригинального препарата - ред.). В Украине мы этого разрешения не имели. Поэтому Украина могла переходить к выпуску и продаже дженериков минимум на 2 года позже, чем во всем мире", - пояснил нардеп.

Комментарий.
Если до 2020 года украинские фармзаводы как производили сами субстанции для лекарств, так и закупали их в разных странах мира от Аргентины до Индии, то в 2020 году рынок изменился. Практически все тендерные закупки субстанций были произведены в Китае. Китайский " ин-болл", неплохо однако, но зачем ?

Второй инициативой, которая должна повлиять на прозрачность фармрынка, Радуцкий назвал законопроект об отмене так называемых "вечнозеленых патентов".

"Например, вы изобрели лекарство, патент действует 10 лет. Затем вы говорите, что теперь это не таблетки, а сироп, и еще на 10 лет защищаете свой патент. А оригинальные лекарства, не дженерики, всегда стоят дороже - там есть патентная защита. Это вторая вещь, которую сделал парламент для того, чтобы удешевить лекарства", - рассказал "слуга народа".

Комментарий.
Фарм.патент действует стандартно 20 лет. Радуцкий, как всегда, считает всех вокруг себя дебилами. Но не суть...
Суть в том, что теперь украинские фармзаводы начнут производить дешёвые дженерики из китайского сырья и через НСЗУ и МОЗ будут поставлять их в поликлиники и больницы для бесплатного лечения больных. Китайский фарм.крахмал успешно закупается в последнее десятилетие узбекскими фармпроизводителями. Схема - аналогичная. Эффективность китайских субстанций (крахмала) в лекарствах приближается к нулю, в отличии от фарм.субстанций из Индии. У индусов субстанции работают в 70 % случаев, в 30 % вызывая сильные побочные явления.

По словам Радуцкого, третьей инициативой, которую сделал парламент - законопроект, позволяющий интернет-торговлю лекарствами при определенных условиях - при условии строгого контроля, лицензирования компаний, торгующих в интернете.

Комментарий.
Вишенка на тортик.
Если кратко, то всё китайское фармга.но , расфасованное в этом году украинскими производителями, можно теперь будет очень дёшево продавать через интернет.
Неплохая фармакологическая многоходовочка в лучших традициях детей лейтенанта Шмидта!
Или Виктор Фёдоровича Я., какая разница...

[dukua]

Сущестует, к.м.к. одно большое заблуждение, ну или недопонимание.
Это не к предыдущему оратору относится, а вообще.
За исключением отдельно взятых тибетских горцев, никогда бедные не будут жить дольше и здоровее богатых.
Ни в какой стране и ни при каких медицинских обстоятельствах.

[valeriy vanzha]

Ну, чего - йоги вроде как долго живут, те настоящие.

[dukua]

Каждый официально работающий в США человек и получающий з\п в безналичном виде подключен к одной из нескольких на всю страну систем учета з\п, добровольных пенсионных счетов и т.д.
Так вот, там есть калькулятор. Расходов на здравоохрание при выходе на "полную" пенсию (67 лет, в моем случае это 2038 год). Поскольку эта система никак не связана с медицинскими базами, и, таким образом, не знает ничего о текущем здоровье пациента (т.е. меня) - делаю вывод, что система калькулятора просто построена на всеамериканской (или даже мировой?) статитике. Так вот, в графе среднемесячных прогнозируемых расходов на медицину у меня стоит $5300. А дальше - как хочешь. Делай, мол, выводы. Хочешь - зарабатывай и откладывай ежемесячно "с молоду", хочешь - надейся на бесплатную часть медицины (ту, что Обама как-то пытался вроде развить), а хочешь - не болей.

[Ловец сноВ]

В перiод з 2021 по 2024 роки в Україні буде проведена медична реформа "Швидкої допомоги".
Міністерство охорони здоров’я планує поділити виклики екстреної медичної допомоги на 4 типи: критичний, екстрений, невідкладний і непрофільний.
І час доїзду "швидкої" у цих категоріях відрізнятиметься.
Про це повідомив очільник МОЗ Максим Степанов під час брифінгу 31 липня 2020 року.
"Ми хочемо поділити ці виклики на 4 категорії: критичний, екстрений, невідкладний і непрофільний.
Непрофільний – це з точки зору екстреної медичної допомоги.
Але одразу хочу сказати: це ні в якому разі не говорить, що вам не буде надана медична допомога. Вона буде надана".
У зв'язку з великою кількістю скорочень (оптимізацій/звільнень) співробітників ШМД у 2020 році, наслідки цього привели до того, що станом на 2020 рік 67% машин швидкої допомоги не приїжджають на виклики вчасно ( у порівнянні з першим півріччям 2019 року – прим.). При цьому дві треті пацієнтів вчасно не отримують екстрену медичну допомогу. Лише у 17-18% випадках виклику "швидкої", машина вкладається у визначений час приїзду. Про це на пресбрифінгу заявили міністр охорони здоров'я Максим Степанов та заступниця міністра Ірина Садов'як.

Що було до 2021 року. Які бувають бригади "швидких" ?

Показати текст

Лiкарськi та фельдшерскi. У складі бригади екстреної медичної допомоги можуть працювати лікар невідкладних станів, фельдшер, медсестра та водій, а власне бригади поділяються на фельдшерські та лікарські. Ефективність системи екстреної медичної допомоги оцінюють за такими основними показниками: швидкість, час і якість. Відсоток госпіталізацій є одним із показників ефективності бригад за інших рівних умов. Менший відсоток госпіталізацій свідчить про те, що бригада бере на себе відповідальність за лікування пацієнта без транспортування його до лікарні. Іншим важливим показником є час обслуговування пацієнта на місці події (field time).

Що планується з 2021 року ?

Показати текст

Реформа екстреної медичної допомоги серед іншого передбачає, що до складу бригади екстреної медичної допомоги з 2021 -2024 рр. будуть обов’язково входити тiльки два парамедика та екстрений медичний технік. Задача парамедиків – надати постраждалому повний обсяг догоспітальної екстреної медичної допомоги та своєчасно транспортувати до лікарні. Задача медичного техніка – обслуговування машини, обслуговування медичних приладiв ( електрокардіографи, дефібрилятори та інше медичне обладнання), обслуговування портативної комп'ютерної системи (ремонт і програмування ноутбуків). Заробiтна плата - 12 000 грн в місяць (428 дол.)

Що з цього вийде ?

Показати текст

За данними монiторингу інформаційно-аналітична системи "Централь103", яка була впроваджена у 2019 році в тестовому режимі, та результатiв дослiдження експерименту, який проводився у жовтнi-груднi 2019 року у центральній оперативно-диспетчерські служби з чотирьох регіонів (Запорізька, Херсонська, Чернігівська, Одеська області), консультативна iноземна медична група зробила наступнi висновки.
1. Лiкарська бригада тратить на виклик у середньому 18 хвилин, фельдшерська - 42 хвилини, парамедична - бiльше 60 хвилин.
2. При реагуванні обох типів бригад на різні стани (підвищення температури, біль в серці, на місці події при на травмі/ДТП, загроза інсульту) можна побачити, що лікарі госпіталізували пацієнтів частіше, ніж фельдшери. Пацієнти, які не були госпіталізовані, отримували допомогу на місці події в середньому майже вдвічі довше, ніж ті, які були госпіталізовані. Парамедичнi бригади – данних немає.
3. У селах тривалість роботи фельдшерських бригад суттєво довша, ніж у містах, для лікарських бригад різниця однакова та незначна.
Час роботи на місці події при невизначених скаргах у фельдшерських бригадах є більшим, ніж у лікарських, у випадках підвищення температури при госпіталізації є однаковим, при травмі/ДТП у місті різниця в часі не є статистично значущою, але є такою в сільській місцевості.
Час реагування на випадки зі скаргами на порушення дихання при госпіталізації є більшим для фельдшерських бригад загалом, проте у місті він є практично однаковим. Парамедичнi бригади – данних немає.
4. Різниця в часі наданні допомоги між видами бригад є статистично значущою, але не надто великою.
5. Підготовку кадрів парамедичних бригад потрібно збільшити зi стандартних 2-3 місяців навчання, до 2-3 років навчання.
6. Робота бригад парамедикiв може ставити пiд загрозу здоров'я хворих до 16 років та пацієнтів старших 60 років, в силу не стандартності екстреного лікування таких пацієнтів, що може викликати пiдвищений процент смертності у людей зазначених вiкових груп.

[spiridon]

Играем на грунтовом корте в теннис,а он на территории больницы -вот вчера насчитал 15 новеньких скорых Рено ...для села вроде немало ,может мадьяры задарили ,они и корпус современный построили на 3 этажа ...

[Ловец сноВ]

Вы сильно там не радуйтесь, надеюсь понимаете, что 15 МСП для 2-3х сёл, это не для Вас ?
Мадьярчики, судя по всему, в ближайшем будущем готовятся к экспансии своего населения на север, подготавливая заранее плацдарм...

[Дмитрий Медведев]

что 15 МСП для 2-3х сёл, это не для Вас ?

Маскируются?
Кто нибудь видел скорую или пожарных, которых тормознул мусор?

[Ловец сноВ]

Маскируются?

Заранее подготавливают мед.инфраструктуру для своих граждан...

[Дмитрий Медведев]

Заранее подготавливают мед.инфраструктуру для своих граждан...

Та я стебусь

[Yaroslaw]

До каких только назначений не доводит Зеленый Кадровый Голод.

И Старого Маразматика понесло:

Глава делегації України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук вважає, що представники окупованих територій Донецької та Луганської областей повинні сформулювати, яким вони бачать майбутнє регіону. У свою чергу він пропонує особливу систему управління ОРДЛО.

Показати текст

Джерело: Інтерфакс-Україна

Пряма мова: "Судячи з їхніх заяв, "виборів", які там вже відбулися, вони (представники ОРДЛО – УП) хочуть автономії, федералізації. Вони хочуть, щоб це була територія з ознаками не лише якогось "особливого статусу управління", а щоб це була територія з ознаками державності. Тобто вони беруть дуже високо. Росія поки що говорить про "особливий статус", як це записано в мінських документах. Але там записали так, що ми самі не знаємо, що це таке".

Деталі: Кравчук нагадав, що коли починалися події на Донбасі, він вже звертався на одному з телеканалів до ватажків так званих "Л/ДНР", щоб вони підготували письмові пропозиції про те, що хочуть мати на території цих районів: "Або це "особливий статус", або це щось таке, де є ознаки державності, чи це автономія. Напишіть, на які кроки ви могли б піти, щоб був компроміс, щоб можна було домовлятися. Ніякої відповіді я не отримав".

Кравчук додав, що говорить про "особливу систему управління" на цих територіях, оскільки, на його думку, там управління не може дублювати ті схеми, які існують в інших регіонах, бо в ОРДЛО склалася досить складна і не схожа на інші регіони України ситуація.

Кравчук вважає, що Україна не повинна вести переговори з представниками ОРДЛО на рівні президента країни, на високому державному рівні, але потрібно шукати формати, коли можуть вести діалог інші переговірники, наприклад, цим може зайнятися в разі призначення членом делегації в ТКГ перший прем'єр-міністр України Вітольд Фокін.

На думку Кравчука, потрібно окреслити певну дорожню карту для подальших дій і узгодити її з ОРДЛО, після цього "можна буде ставити питання на більш високому рівні для остаточного вирішення".

[Yaroslaw]

Житомир, Тернополь, Луцк, ...?

Тернoпільська міська рада на своєму засіданні скасувала рішення уряду про внесення Тернoпoля дo "червoнoї" зoни через показники захворювання на коронавірус. Це означає, що рух транспорту у місті відновлять.

Показати текст

Джерело: місцеві видання 0352, Головне

Пряма мова мера міста Сергія Надала: "Така блoкада міста була хіба за часів татар. Це неприпустимo, щoб люди були пoзбавлені кoнституційнoгo права працювати.

Ми з міськoгo бюджету вже від пoчатку карантину втратили 100 млн грн. А держава жoдним чинoм не дoпoмoгла місту. Вoднoчас ми виділили 60 млн грн – на премії медикам, зарплати лікарям, на oбладнання для лікування інфекції.

Дo Тернoпoля не мoжуть дoбратись люди, адже скасували зупинку пoтягів. Такoж не змoжуть із такими oбмеженнями дoбиратись працівники на рoбoту. Влада пoвністю втратила зв’язoк із прoстими людьми. З нами на місці ніхтo не пoгoджував прийняття такoгo рішення. Ці диктатoрські метoди ми пoвинні зупинити".

Деталі: За словами мера, до міськради та депутатів звернулись сотні підприємців та жителів Тернополя з проханням "не блокувати місто" та не встановлювати режим "червоної зони".

Пряма мова Надала: "Керуючись зверненнями наших містян показниками на рівень захворюваності на коронавірус, вирішити що рішення протиепідемічної комісії щодо визнання Тернополя як такого, що є у червоній зоні є неправомірним.

Тож громадський транспорт працюватиме у звичному режимі, підприємці працюють у звичному режимі так само, як і садочки та всі інші суб'єкти господарювання. Звертаємося до Степанова та Криклія щодо скасування Тернополя як міста, що перебуває у червоній зоні, також скасувати рішення про незупинку поїздів у Тернополі та інше".

Депутати підтримали проект рішення вцілому - 34 голоси "за".

Комунальним підприємствам міста доручили забезпечити у повній мірі його життєдіяльність.

Окрім цього, органи поліції закликали не притягувати до відповідальності суб'єктів господарювання, які діють відповідно до прийнятого 3 серпня рішення Тернопільської міської ради

Луцька міська рада вирішила не запроваджувати в Луцьку жорсткий карантин попри віднесення міста до "червоної зони" державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Показати текст

Джерело: "Волинські новини" з посиланням на засідання позачергової 90 сесії Луцької міської ради 3 серпня

Деталі: Депутати розглянули проєкт рішення про незгоду на запровадження додаткових обмежень у зв’язку з рішенням державної комісії ТЕБ та НС щодо віднесення Луцька до червоної зони епідеміологічної небезпеки поширення COVID-19.

Заступник керівника управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Анатолій Свірський розповів, що в місті Луцьку нараховується достатньо карантинних заходів, які ефективно діють, тому нагальної потреби вносити додаткові заходи, аби зупинити економіку міста, немає.

Тому запропоновано, щоб у місті й надалі діяли ті карантинні заходи, що й раніше, незважаючи на рішення комісії з питань ТЕБ та НС. Тож у Луцьку й далі працюватимуть комунальні підприємства, заклади дошкільної освіти, транспорт та ін.

У суботу відбулася нарада, де обговорили всі показники щодо епідеміологічного стану.

Профільний заступник міського голови, депутат Костянтин Петрочук запевнив, що "не потрібно зупиняти життєдіяльність міста", а рішення комісії ТЕБ та НС назвав таким, що суперечить Конституції.

Також цим рішенням міськрада звертається до поліції з проханням, аби та утрималася від дій щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення карантину.

Петрочук заявив, що суб’єкти господарювання самі прийматимуть рішення щодо того, чи працювати.

Міська рада, у свою чергу, надаватиме всім охочим юридичну допомогу.

Депутат і радник міського голови Ігор Поліщук зазначив, що незрозуміло, за яким принципом Луцьк віднесли до червоної зони.

Він заявив, що Луцьк без державної допомоги є одним із взірцевих міст у плані боротьби з коронавірусом, а в низці міст ситуація гірша, ніж у Луцьку – однак їх не віднесли до червоної зони.

На думку Поліщука, що протокол державної комісії ТЕБ та НС є незаконним, адже відповідно до ст. 32 закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюють місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за поданням державного санітарного лікаря.

За словами цього депутата, рішення комісії ТЕБ та НС суперечить законодавству і демонструє "правовий нігілізм".

Припинення руху громадського транспорту, закриття закладів громадського харчування, магазинів, дитячих садків, інших установ може ускладнити ситуацію, вважає Поліщук.

Обранці громади підтримали проєкт рішення, але закликали лучан дотримуватися маскового режиму й безпечної соціальної дистанції в громадських місцях.

[Yaroslaw]

Вибори на носі.

Уряд пропонує до липня 2021 року підвищити мінімальну зарплату на третину. Цю ініціативу слід переглянути – вона створює ризики для економіки

Показати текст

Уряд пропонує триетапне підвищення мінімальної заробітної плати: до 5 тис грн – у вересні 2020 року, до 6 тис грн – у січні 2021 року та до 6,5 тис грн – у липні 2021 року. Це відповідає середньорічному зростанню на 30% у 2021 році.

Ми вважаємо, що цю ініціативу необхідно переглянути, адже таке підвищення створює низку ризиків та викривлень економічних стимулів, з якими Україні доведеться жити не один рік.

Відповідно слід переглянути нещодавно ухвалений урядом макроекономічний прогноз, який лягає в основу розрахунків держбюджету на 2021 рік.

Віз попереду коня

Показати текст

Зазвичай у світі підвищують мінімальну зарплату, якщо продуктивність праці зростає, але деякі працівники не отримують достатню користь (винагороду) від цього. Тоді й включають механізм підвищення мінімальної зарплати для компенсації розподілу створеного національного багатства серед найманих працівників.

Проте в урядовому макроекономічному прогнозі чітко зазначено, що зростання продуктивності праці в економіці в наступні три роки залишатиметься млявим: 2-4% на рік. Не відбувалося відчутного зростання продуктивності і в попередні роки.

Втручання в динаміку оплати праці, що не обґрунтоване збільшенням продуктивності, як це планує зробити уряд, посилюватиме фундаментальні дисбаланси.

Хибний пріоритет – споживання замість інвестицій

Показати текст

Українська економіка має викривлену структуру. Частка інвестиційної компоненти у ВВП дуже мала: вона хронічно менша за 20%. Відповідно, частка споживання в економіці завелика, що, на жаль, не свідчить про високий рівень добробуту чи динаміку розвитку. Жоден "економічний тигр" не народився завдяки поїданню власного хвоста.

За останні роки зарплати та споживання домогосподарств в Україні були авангардом економічного зростання.

Так, у 2018-2019 роках середній темп зростання реальних заробітних плат становив 11% на рік при зростанні реального ВВП лише на 3% на рік. Приватне споживання збільшувалося в середньому більш як на 10% на рік. Це відбувалося абсолютно органічно, без жодного примусу через гіперактивне збільшення мінімальної заробітної плати.

Зарплати та приватне споживання набагато швидше виходять із спричиненої карантинними обмеженнями кризи, ніж інвестиційна активність.
Високими темпами відновлюється роздрібна торгівля, а зростання реальних зарплат у червні прискорилося до 4,8%, незважаючи на "затягування пасків" у найбільш постраждалих сервісних секторах. У багатьох галузях динаміка зарплат вже штурмує двознаковий рівень.

Демографічні обмеження (слабке поповнення робочої сили через низьку народжуваність і трудову міграцію) додатково стимулюють природне зростання зарплат в Україні, що не потребує примусового стимулу від держави.

Водночас інвестиції залишаються проблемною зоною для економічного зростання. Інвестиційна компонента ВВП у 2020 році скоротиться найбільше, і наразі нема чітких ознак її відновлення.

При цьому для бізнесу різке підвищення мінімальної зарплати є шоком. За умов обмеженої виручки та проблем внаслідок коронакризи компаніям доведеться обирати, яким чином забезпечити вимушене збільшення оплати праці низькооплачуваних працівників: шляхом підвищення цін, скорочення робочих місць чи відмови від інвестицій.

У кризовий 2020 рік приватні компанії відкладали свої капітальні інвестиції, і у 2021 році очікувався суттєвий приріст. Проте перспектива підвищення мінімальної зарплати темпом, який більш ніж удвічі перевищує очікувану динаміку номінального ВВП, означатиме, що бізнесу знову доведеться переглядати бізнес-плани, у тому числі скорочуючи інвестиційні проєкти.

Стимулювати приватне споживання замість інвестицій – неадекватний пріоритет, який обмежуватиме відновлення економіки не тільки у 2021 році, а й у наступні роки, через невикористаний мультиплікативний ефект. Це насправді проїдання майбутнього.

Вищі ціни, дорожчі кредити

Показати текст

Збільшення зарплат, не підтримане відповідним зростанням продуктивності, за інших рівних умов завжди призводить до зростання цін. Шок у вигляді стрімкого збільшення "мінімалки" змусить багато бізнесів перекласти вищі витрати на кінцевого споживача.

Зараз інфляція невисока та стабільна, що дозволило Нацбанку знизити облікову ставку до найнижчого рівня за всю історію України. Така конструкція контрольованої інфляції дає змогу зменшувати процентні ставки за кредитами банків, а значить, розширювати доступ економічних агентів до фінансового ресурсу для здійснення інвестицій.

Проте спровоковане різким збільшенням мінімальної зарплати прискорення інфляції відновить тенденцію збільшення процентних ставок в Україні.

Це навіть не залежатиме від оперативності реакції НБУ. Банки підвищуватимуть ставки самостійно, адже їм потрібно буде компенсувати вищу інфляцію вкладникам. Збільшення процентних ставок та інфляції обмежить відновлення кредитування, а це суперечить амбіціям уряду.

Сумнівний популізм: податки зростуть для багатьох

Показати текст

В Україні політики традиційно використовують мінімальну зарплату як популістське гасло: підвищимо, покращимо, захистимо. Проте насправді її підвищення має й протилежний ефект для кишень інших мільйонів українців (на додаток до "інфляційного податку").

Мінімальна заробітна плата також є індикатором розміру податків, до неї прив'язано багато обов'язкових платежів: від стелі з виплати ЄСВ та податків малих підприємців до податку на нерухомість для всіх громадян.

Таким чином, підвищення мінімальної зарплати збільшить податкове навантаження на підприємства, які задля мінімізації податків офіційно платять працівникам лише "мінімалку", а все інше – "в конверті", стане тягарем для тих, хто дійсно платить "мінімалку", та для ФОП, що сплачують ЄСВ з розрахунку мінімальної зарплати.

Хоча цей аспект виглядає справедливим з точки зору детінізації, ця політика буде проциклічною для всієї економіки, тобто такою, що поглиблює кризу замість її пом'якшення.

Коронакриза найсильніше вдарила по секторах, де частка тіньової зайнятості найвища. Наслідком може стати ще більше безробіття через звільнення в тіньовому секторі та в "білому" бізнесі з низькокваліфікованими робітниками. Вимушене підвищення зарплат також стимулює тінізацію працевлаштування.

Оподаткування тіньової економіки "напалмом" для всієї економіки – не дуже ефективний спосіб досягнення мети.

Державні фінанси все одно постраждають

Показати текст

Державні підприємства, що працюють на тарифній сітці, будуть змушені суттєво збільшити фонд оплати праці. Це може призвести або до збитків, які доведеться компенсувати з бюджету, або, як мінімум, до зниження бюджетних надходжень від податку на прибуток та частини чистого прибутку і дивідендів.

Державні інвестиції теж доведеться скоротити. Через підвищення "мінімалки" буде переглянута оплата праці за тарифною сіткою.

Навіть враховуючи збільшення податкових надходжень, кінцевий підсумок для бюджету буде мінусовим: баланс держбюджету погіршиться на кілька десятків мільярдів гривень.

Ці кошти доведеться забрати з будівництва доріг чи інших інфраструктурних об'єктів, адже роздувати дефіцит далі неможливо, а скорочувати видатки на освіту чи медицину вже нема куди.

У наступні роки ситуація погіршиться, адже за зростанням мінімальної зарплати та цін доведеться індексувати пенсії та інші соціальні виплати, що створить додаткове навантаження на бюджети.

Досвід великого підвищення "мінімалки" 2017 року

Показати текст

Для обґрунтування активнішого підвищення мінімальної зарплати найчастіше використовується досвід 2017 року. Мовляв, тоді підвищення було набагато більшим, і нічого страшного не сталося. Однак є багато відмінностей і невивчених уроків.

По-перше, різке підвищення мінімальної зарплати у 2017 році – це була відкладена індексація, і мінімальна зарплата "наздогнала" зростання середньої зарплати після інфляції та девальвації у кризові 2014-2015 роки (за два роки інфляція "накрутила" 79%, а гривня знецінилася втричі).

Зараз ні інфляції, ні девальвації такого масштабу не було: за два останні роки кумулятивна інфляція – менш як 12%, обмінний курс майже незмінний.

По-друге, внаслідок того підвищення базова інфляція прискорилася з 5,8% до 9,8%, і НБУ довелося два роки утримувати жорстку монетарну політику й високі ставки, щоб вгамувати зростання цін.

По-третє, навіть в умовах посткризового відновлення економіки після підвищення "мінімалки" безробіття у 2017 році зросло з 9,3% до 9,5% (це при підвищенні попиту на робочу силу), а економічне зростання прискорилося на мізерні 0,1 в. п. (з 2,4% до 2,5%), що наочно демонструє неоднозначний вплив таких рішень на економічне зростання та ризики для зайнятості.

Підсумки та рекомендації

Показати текст

Підвищення мінімальної зарплати темпами, зазначеними в урядовому прогнозі, закладає на наступні роки стимулювання імпорту, проциклічне збільшення податків, зменшення інвестицій, зростання бюджетного дефіциту та інфляції і вартості кредитних ресурсів. Уряд ламатиме економічне відновлення власноруч.

У підсумку підвищення мінімальної зарплати негативно позначиться на таких заявлених пріоритетах президента й уряду.

1. Стимулювання локального виробництва. Через потреби пошуку компромісу із збільшенням податків і витрат на робочу силу та звільненнями чи зменшенням інвестицій або підвищенням цін локальні виробники втратять у конкурентоспроможності.

2. Стійкі державні фінанси. Через збільшення видатків на оплату праці може розширитися бюджетний дефіцит або потрібно буде переглядати плани державних інвестицій. Збалансування бюджету після коронакризи відкладається, що означатиме посилені потреби фінансування, які фінансові ринки оцінюватимуть негативно.

3. Низькі процентні ставки. Збільшення мінімальної зарплати підвищить інфляцію, що призведе до зростання процентних ставок в економіці, обмежуючи доступ економічних суб'єктів до фінансування включно з вищою вартістю запозичень для уряду.

4. Підтримка МСБ. Від стрімкого збільшення мінімальної зарплати найбільше постраждає малий бізнес, для якого це найбільш чутливо.

Пропозиція збільшити мінімальну зарплату темпом 30% у 2021 році, а потім лише по 7% у 2022 році та 2023 році виглядає як спроба показати "покращення життя вже сьогодні" коштом майбутнього України. З огляду на зазначене цей "аванс" не є виправданим та несе великі загрози для сталості економічного розвитку у 2021-2023 роках.

Ми рекомендуємо згладити в часі анонсоване підвищення мінімальної зарплати, зафіксувавши перенесення його частини на 2022 рік. Зважаючи на очікувану динаміку номінального ВВП в урядовому прогнозі, зростання номінальної мінімальної заробітної плати темпом понад 15% у річному вимірі виглядає сумнівним.

Відповідно, можна зняти частину зростання на 30% у 2021 році та розподілити його на 2022-2023 роки, де збільшення "мінімалки" планується набагато меншим темпом. Це дасть змогу уникнути шоку для економіки у 2021 році та водночас забезпечити передбачувану перспективу перегляду мінімальної зарплати з тим самим кінцевим результатом.

Доцільно розробити деполітизований порядок індексування мінімальної зарплати на інфляцію та поставити його у залежність від економічних циклів.

Це може бути індексування на половину індексу споживчих цін (ІСЦ) при зростанні економіки менш ніж на 1%, на повний ІСЦ – при зростанні економіки на 1-4%, на ІСЦ плюс половину реального зростання економіки – при зростанні на більш як 4%.

Альтернативний варіант – індексування на цільовий рівень інфляції (5%) плюс оцінка зростання потенційного ВВП на одну особу (2-3% на найближчі роки). Кожні три роки при цьому можна робити порівняння з динамікою середньої зарплати та коригування на темпи її зростання за потреби.

Олексій Блінов, керівник аналітичного відділу "Альфа-банку Україна"

Сергій Ніколайчук, керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU

Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ

Марія Репко, заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії

[Yaroslaw]

ринаткины "закладки" продолжают срабатывать.
и это Премьер, фак его мать...

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль вважає, що у випадку гуманітарної катастрофи в Криму Україна може взятися за забезпечення українців на окупованій території водою

Показати текст

Джерело: інтерв'ю Шмигаля виданню Радіо Свобода
Пряма мова: "У випадку гуманітарної катастрофи Україна буде забезпечувати українців в Криму і будь-де водою… Звичайно, Україна будь-де, в Криму чи будь-де в іншому місці, буде забезпечувати українців водою і всім необхідним, медикаментами, їжею і так далі.
З точки зору промислового постачання, сьогодні є низка обмежень, починаючи від фізичних, від того, що Кримський канал перекритий і вже не одне розслідування журналісти зробили, що неможливо сьогодні поставити воду в Крим по існуючій інфраструктурі, необхідно вкладати кошти, ремонтувати цю інфраструктуру, завершуючи тим, що ми не будемо постачати воду окупантам, окупаційним військам, для потреб військових баз. Це неможливо".
Нагадаємо: В окупованому Криму слідом за верхів'ями висохла серединна частина Білогірського водосховища, а сусіднє Тайганське водосховище може пересохнути вже восени.
Раніше Україна неодноразово заявляла, що постачання води до захопленого Росією Криму Північно-Кримським каналом можливе тільки після деокупації півострова.

[Ловец сноВ]

Под Симферополь прибыл инженерно-сапёрный полк. Дислокация и тренировки проводятся в квадрате между Ивановка-Денисовка-Дружное-Лазаревка.

[Valikjann]

[youtube][/youtube]