Президент 2019 (Другий тур)

[Дмитрий Медведев]

[koba]

Плату за транзит российского газа засекретили

Это что ещё за х-ня? Думал такое возможно только в росии

[Pischeslav]

ЗЕ!меля собирается принять решение (в пакете законов) по продаже украинской земели зарубежным банкам и зарубежным кредитным учреждениям.
[youtube][/youtube]

[Yaroslaw]

Жорстка посадка для президента Зеленського. Кілька іранських катастроф
Роман РоманюкRoman Romaniuk
Вівторок, 14 січня 2020, 00:50
Біда не приходить одна. 8 січня вся Україна прокинулась від трагічної новини: біля Тегерана розбився літак МАУ, загинуло 176 людей.
Це була не єдина трагедія. Впродовж наступних кількох днів українці стали свідками ще кількох катастроф: управлінської, комунікаційної та геополітичної.
Можливо, їхні наслідки не такі очевидні, як у збитті літака, але у сукупності вони можуть стати для країни не менш руйнівними.
Президентська команда, опинившись чи не в першій трагічній кризовій ситуації, показала неспроможність працювати в умовах, коли немає часу прописати сценарій і розподілити ролі.
Тактика мовчазного, але дієвого вичікування, якою так пишалась команда президента, на ділі перетворилась на зволікання і спізнення.
Спершу президент Зеленський не встиг включитись у процес одразу після збиття літака, бо вирішував поки нез'ясовані геополітичні питання в Омані.
Коли ж він повернувся і занурився у розгрібання кризи, то пропустив головну геополітичну рубку, яка відбувалася в цей час і яка пройшла без його участі.
УП звернулась із широким переліком запитань, які мали розкрити логіку дій президента, до його помічника Андрія Єрмака. Представник команди Зеленського погодився надати відповіді на наші питання, однак від вечора суботи досі цього не зробив.
УП вирішила опублікувати статтю без обіцяних відповідей. Ми їх чекаємо і готові одразу опублікувати.

Показати текст

Стратегія Зеленського
Як відомо, принципові рішення президент Володимир Зеленський ухвалює особисто. Питання стратегії поведінки в "іранській кризі" – якраз таке питання.
Тож логічно припустити, що алгоритм дій нової української влади був схвалений саме президентом. Але назвати його автором цієї стратегії складно.
У питаннях зовнішньої політики і міжнародних комунікацій Зеленський став ледь не набожно довіряти своєму помічнику Андрію Єрмаку.
Саме йому вдалося переконати президента, що тактика "спершу робимо – потім говоримо" має бути основною. Врешті, сам Зеленський – людина такого складу мислення, про що неодноразово зізнавався на зустрічах різного рівня.
Тактика Єрмака, який терпіти не може класичну дипломатію загалом і дипломатів зокрема, тримається на неформальних зустрічах, таємних переговорах, непублічному спілкуванні.
Саме так, якщо згадати, Зеленський поводився під час переговорів про обмін полоненими, про повернення кораблів, про відведення військ, про організацію "Нормандського саміту".
У цих ситуаціях спершу проходила фаза неформальної дипломатії Єрмака, а потім, ледь не по факту, публічна комунікація із суспільством. З останнім уже справлялись офіційні виконавці, передусім – міністр закордонних справ Вадим Пристайко.
Зеленський довіряє Єрмаку у питаннях зовнішньої політики і міжнародних комунікацій
Власне, це можна вважати виробленою практикою дипломатії Зеленського, такою собі "формулою Єрмака". І до останнього часу, слід визнати, вона була досить ефективною.
Така тактика підходить для тихих домовленостей з росіянами, але виявилась абсолютно непридатною для вирішення "іранської кризи".
У ситуації, коли важлива кожна хвилина і година, президент Зеленський зникав на цілі дні.
У ситуації, коли керівники ключових силових відомств та Офісу президента роз'їхались як не в Італію чи Францію, то десь на острови, відсутність загального менеджменту була просто кричуще очевидною.
Тож дивуватись, чому, скажімо, жалобу оголосили лише після того, як президент через 14 годин прилетів в Україну, не випадає. Рівень компетентності у питаннях кризового державного менеджменту серед членів команди, які були на місці, не заходив далі свічки над президентом на його сторінці у Facebook.
Якщо проаналізувати дії команди президента за останні дні та його звернення, можна реконструювати модель поведінки української влади.
Вона полягала у кількох загалом зрозумілих речах.
По-перше, прямий контакт з Іраном і спорядження експертної групи, яка мала дати конкретні матеріали, на підставі яких можна робити висновки.
Секретар РНБО Олексій Данилов визнав, що версія збиття ракетою була очевидною, й Україна про неї знала ледь не від самого початку. Тобто виходить, що група спеців полетіла в Тегеран не для того, щоб дізнатись правду, а щоб не дати її приховати.
По-друге, до отримання матеріалів від групи з Ірану команда президента мала утримуватись від різких і однозначних заяв. Після того, як нова влада вляпалась у ситуацію з імпічментом президенту США, опинитись ще й в епіцентрі конфлікту між Іраном і Штатами на Банковій не хотіли.
Така обережність, в принципі, заслуговувала на розуміння, але тільки до того моменту, поки не була зведена до абсурду.
Надмірне бажання "пройти між крапельками" і стало причиною комунікаційної катастрофи, яку пережила Банкова.
Щоб влада синхронно тягнула час і не визнавала очевидних речей, потрібна була велика злагодженість її роботи. Це насправді дуже складна дипломатична гра, у якій кожне слово має значення.
Нова українська влада показала, що вона цим мистецтвом не володіє. Тому спочатку РНБО говорить про російську ракету, потім ця ракета починає губитись між "іншими версіями", Генпрокуратура відкриває справу за статтею "помилка екіпажу", а президент просить не маніпулювати і не ширити конспірологію, хоча світові лідери уже не мають сумнівів, що літак упав не сам по собі.
Якщо є якесь слово, яке може описати комунікації влади у перші дні "іранської кризи", то це слово дезорганізація.
По-третє, президент спробував одразу організувати контакт із західними партнерами, чиї погляди і супутники прикуті останнім часом до Ірану, і які мали дані про причину катастрофи одразу ж після збиття літака.
9 січня Зеленський провів телефонні розмови з прем'єр-міністрами Канади, Швеції, Великої Британії. За їхніми підсумками ОПУ випустила сухі повідомлення про "спільну роботу".
Але того ж дня, буквально за кілька годин після розмов із Зеленським президент США недвозначно натякнув, а прем'єри Канади і Британії прямим текстом заявили: є достовірні докази збиття літака іранською ракетою.
І що робить український президент після цього? Просить партнерів "надати дані, які підтвердили б цю версію".
У перекладі з дипломатичної на людську це означає, що в ході прямих переговорів з першими особами Україні згаданих даних не надали! Ще раз: стратегічні партнери України, чиї громадяни загинули на борту збитого українського літака, в ході перемовин з президентом не надали жодних доказів.
Чому?
Відповідей може бути кілька: або цих даних не було (а вони були!), або офіційному Києву не довіряють, або не вважають за потрібне з ним чимось ділитись. Навіть складно сказати, який варіант гірший.
Зеленський не захотів вірити на слово партнерам. 10 січня у нього відбулася розмова з держсекретарем США Майклом Помпео. Здавалося, що от зараз уже точно докази будуть у Києва. Але ні.
Замість сподіваної заяви, що держсекретар США надав Україні дані про збиття літака, президент Зеленський організовує зустріч із тимчасовою повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін.
Пані Квін, за словами Зеленського, "передала важливу й корисну інформацію для розслідування".
Увечері 10 січня Зеленський має другу розмову з прем'єром Канади Джастіном Трюдо, за підсумком якої на сайті ОПУ з'являється новина, де серед іншого йдеться: "Українські експерти аналізують отримані дані. Всі версії причин авіакатастрофи вважаються можливими".
Після цього стало зрозуміло, що партнери (?) України мають докази збиття літака МАУ ракетою, але передавати їх Україні не вважають за можливе чи потрібне. Таке буває. Обмін секретними даними – річ делікатна.
Але про те, що партнери тебе ігнорують, не прийнято говорити. Натомість президент України після консультацій з партнерами і їхніх гучних заяв на весь світ каже: "всі версії можливі". І виглядає в очах світу смішним.
Тільки це не добрий сміх, до якого звик Володимир Олександрович у попередньому житті. Це насмішки над слабшим.
Але найбільша трагедія навіть не в цьому. А в тому, що біля президента не знайшлося людини не просто з дипломом КІМО, а дипломата з досвідом, який би не дозволив Зеленському так підставитись.
"Формула Єрмака" – обережне вичікування і прямі контакти – мала привести Україну до з'ясування причин катастрофи і покарання винних. Але привела до того, що Україна сама на весь світ кілька разів прокричала, що її партнери з нею не рахуються. Ті партнери, від єдності яких залежать санкції, допомога Україні та загалом існування у нинішніх кордонах.
Єдиним виходом із цієї ситуації залишалась орієнтація на власні сили.
"Я хочу високо відзначити роботу українських експертів в Ірані. Вони працювали та продовжують працювати самовіддано, ретельно й цілодобово. Їхня висока професійність та оперативність, переконливі попередні висновки та докази, знайдені в Тегерані, не дозволили приховати правду", – заявив Зеленський у своєму зверненні після остаточної розмови з іранським колегою 11 січня.
Власне, це і є логічним підсумком стратегії Зеленського. Мовляв, наші спеціалісти на місці отримали докази, і Іран мусив визнати провину. Тобто влада "без істерик" досягла результату.
Але президент не договорює одну важливу деталь. Допуск українських експертів до літака доводить не стільки вину Ірану, як його готовність визнати цю вину.
При тому Іран фактично визнав свою провину не після висновків комісії, а вже тоді, коли сам надав повний допуск українським спеціалістам. Якби Іран хотів приховати факт збиття, то знайшов би форму, як це зробити.
Тим, хто сумнівається у такій можливості, варто поспілкуватися з польською владою, яка досі не може повернути уламки свого урядового літака з-під Катині.
Тобто питання не в тому, які висновки зробили українські спеціалісти, а чому Іран дозволив їм ці висновки зробити.
Вважати, що це сталось через позицію України, було б наївним.
Трагедія з українським літаком застала Іран у дуже чутливий для країни момент. Варто згадати два важливих нюанси.
Тегеран того фатального ранку 8 січня проводив ракетний обстріл американських позицій своїми новими, дуже точними ракетами. За деякими даними, американські сили були попереджені про обстріл і відійшли. Обстріли відбувались для того, щоб показати: в Ірана є серйозні ракети, і вони влучають точно у намічені цілі.
Тегеран підвела ракета російська.
Другий важливий для розуміння іранської поведінки нюанс – це вбивство генерала Касема Сулеймані. Це без перебільшення поворотний момент в історії сучасного Ірану.
Сулеймані був чи не найвпливовішим лідером радикального і воєнізованого іранського істеблішменту. Його вплив поширювався на весь регіон, його постать стояла за всіма конфліктами на Близькому Сході у тій чи іншій ролі. Він був цементуючою силою в досить різношерстому Комітеті стражів ісламської революції, чий боєць і збив український літак.
Смерть Сулеймані призведе до переформатування сил в Ірані, яке, можливо, спричинить якщо не зміну влади, то принаймні більш помірковану політику. І в цьому дуже зацікавлені західні партнери України.
Поки Росія відмовчувалась, ЄС вдавав, що не має даних, хоча майже точно їх мав, лідери англо-саксонського світу синхронно і миттєво заявили: літак збили ракетою.
Ті ж лідери англо-саксонських країн одразу ж підтримали мирні акції протесту, які збирають на вулицях Тегерана помірковані сили.
Складається стійке враження, що Вашингтон-Оттава-Лондон уже встигли про щось домовитись з Тегераном. Поки Меркель посміхалася Путіну, Макрон боровся з профспілками, а Володимир Олександрович Зеленський чекав доказів.

Роман Романюк, УП

https://www.pravda.com.ua/articles/2020/01/14/7237267/

[Fundorin]

[Sotar57]

Жорстка посадка для президента Зеленського. Кілька іранських катастроф
Роман РоманюкRoman Romaniuk
Вівторок, 14 січня 2020, 00:50
Біда не приходить одна. Це була не єдина трагедія. Впродовж наступних кількох днів українці стали свідками ще кількох катастроф: управлінської, комунікаційної та геополітичної.
Можливо, їхні наслідки не такі очевидні, як у збитті літака, але у сукупності вони можуть стати для країни не менш руйнівними.
Президентська команда, опинившись чи не в першій трагічній кризовій ситуації, показала неспроможність працювати в умовах, коли немає часу прописати сценарій і розподілити ролі.
Стратегія Зеленського
Така тактика підходить для тихих домовленостей з росіянами,

Вчора кияни стали свідками ще кількох катастроф та тихих домовленостей з росіянами: 7-ро в лікарні

Головне управління ДСНС Показати текст

[Fundorin]

Неожиданно!
Порошенко продал Ахметову "независимого" блогера:

[youtube][/youtube]

"Не Соколовой единой". Евгений Киселев, зашкварившись на "Прямом", тоже перешел на "Украина 24" Рината Ахметова. Ждем Ганапольского через месяц-другой, 100%.

Ну а на канале можно ставить крест.

[jra7]

Ну а на канале можно ставить крест.

Ти хочеш повісти , шо москалі фест зраділи !?

[Fundorin]

Ти хочеш повісти , шо москалі фест зраділи !?

И что так за москалей переживаете? Для них на канале останется весьма яркая личность с соответствующей фамилией Поярков с его говноньюз.

[valeriy vanzha]

Тут интересно другое - тайное сотрудничестве Порошенко и Ахметова, в чем он никогда не признается. Я еще вовремя избирательной компании заметил, что каналы Ахметова против Порошенко кампанию не вели. Ахметов это та еще сука, просто он действует втихаря и публично никогда не обнародует своих целей, то что произошло в Донбассе - его вина, он хотел иметь там полную власть за счет поддержки сепаратизма. Меня интересуют эти переходы в медиа Ахметова - значит этот союз продолжается и есть какие-то планы на будущее. Видимо Порошенко его прошлые договорняки с олигархами ничему не научили.

[jra7]

И что так за москалей переживаете? Для них на канале останется весьма яркая личность с соответствующей фамилией Поярков с его говноньюз.

Загалом на твоє відповідав і за тебе переживав ! )))))

[Fundorin]

Загалом на твоє відповідав і за тебе переживав ! )))))

Відповідати, коли нічого не запитують? Я лише констатував факт переходу. А про москалів якраз і було твое питання. Сам запитав - сам відповів. Дуже дивна поведінка.

[jra7]

И что так за москалей переживаете?

Твоє питання ! Протри мозги спіртом, а то контакту у тебе нема !

[Fundorin]

Твоє питання ! Протри мозги спіртом, а то контакту у тебе нема !

Невже після свят нема сил очі трохи вище підняти та побачити своє питання після мого посту?

Ти хочеш повісти , шо москалі фест зраділи !?

А за москалів недарма переживаєш, бо сьогодні Мєдвєдев з усіма міністрами тю-тю...

Медведев объявил об уходе правительства в отставку

Подробнее на РБК:
https://www.rbc.ru/politics/15/01/2020/ ... =from_main

Показати текст

Медведев НЕ будет премьером нового правительства РФ. Путин сообщил о намерении ввести должность зампредседателя Совбеза и предложил Медведеву эту должность. Это значит только одно - с большой долей вероятностью новый премьер будет и следующим президентом РФ. Человека будут готовить основательно - выборы президента состоятся только в 2024 году. Так что трансфер запускают заранее, подходят к вопросу добротно. А в 2021 году, кстати, будут выборы в Думу - боевое крещение.

Есть вероятность, что сейчас назначат техническую фигуру. Но не похоже на то. Также есть вероятность, что назначенный сейчас премьер в результате не оправдает доверие и будет замена в этой операции под условным и популярным названием "Преемник". Но это покажет время.

Сейчас все украинские СМИ оперативно переслушивают и перечивают, что же такое сказал Путин в своем обращении Федеральному Собранию, что после него правительство уходит в отставку. Мы подготовили небольшой обзор.

В послании просматривается два ключевых посыла:
- ослабление концентрации власти;
- кардинальное улучшение благосостояния народа.

Почему акценты именно на этом? Сегодня ключевая задача действующей власти в РФ - обеспечить контролируемость процессов демократического и правового развития и предсказуемых процессов при передаче власти. Потому что неконтролируемым этот процесс уже был, при горбачевской перестройке. Как говорится, "спасибо, больше не надо". Задача, которую для себя определил президент Путин - чтобы не повторилась "катастрофа" (так он назвал в свое время развал СССР). В РФ правящие элиты хотят выйти на модель, при которой государство остается сильным и не меняет свой курс развития вне зависимости от имени того, кто его возглавляет. Приводим тезисы послания, на которых основываются наши выводы:

1. Президент избирается только на два срока - без уточнения подряд или нет. Кандидат в президенты не может иметь другого гражданства и должен проживать в РФ не менее 25 лет. Двойное гражданство и вид на жительство за рубежом запрещены для политиков высшего ранга, чиновников и судей.

2. Президент частично передает полномочия - Госдуме утверждать членов Кабинета министров, а также в регионы губернаторам, которых вводят в Госсовет.
Расширяются и закрепляются в Конституции местное самоуправление.
Правительство формирует партии. НО президент оставляет за собой контроль над правительством и силовыми органами.

3. Усиливается Конституционный суд: может заблокировать любой закон, принятый, но не подписанный.

4. Приоритет российского законодательства над международным.

5. Улучшение демографической ситуации: соцвыплаты на рождение первого ребенка и еще больше на второго. Бесплатное питание всем школьникам, повышение оплаты труда классного руководителя.

6. Повышение минимальной зарплаты. Индексация пенсии даже закрепляется Конституцией. Семьи с низким доходом получают выплаты от государства на детей 3-7 лет.

7. Господдержка отечественного IT бизнеса. Нацроекты реализуются с использованием российского ПО; население получает бесплатный доступ к российским интернет ресурсам. Ослабление фискального давления на венчурный капитал.

8. Изменения Конституции выносятся на референдум.

Российские медиа сразу в один голос, еще до заявления об отставке правительства, заявили, что это подготовка трансфера власти. После заявления Медведева об отставке все окончательно стало ясно. Это не подготовка трансфера власти. Это УЖЕ трансфер власти. Вопрос только в именах. И скоро мы их услышим.

Россию ждут очень интересные времена. Наблюдаем за нашим северным соседом.

А наш молодой соросёнок тоже видимо "спалился".

Ох как красиво сливают премьера Алексея Гончарука... Вслед за ударами по соросятам за высокие зарплаты и премии появился слив аудиозаписи разговора Гончарука с Маркаровой и Рожковой.

Из самого вкусного - Гончарук считает себя профаном в экономике и считает, что "у Зеленского есть очень примитивное понимание экономических процессов". Ну и рассуждения всех троих об экономике и курсе гривны - это прекрасно.

Скрытую запись разговора провели 16 декабря, слили через месяц. Уже хорошенько раскачав тему с зарплатами спросят и их некомпетентностью. И слили аудио в сеть ровно перед запланированным походом Гончарука к фракции "Слуга народа".

Алексей, это залет.

[youtube][/youtube]
Наш источник в Офисе Президента сообщает, что Премьер-министр Гончарук написал заявление об отставке. Президент может подписать его в любую минуту.
Источник дополняет, что сегодня этого не случится. Все будут ожидать продолжение «слива» прослушки обсуждения Гончаруком президента и государственных дел.
Наш источник сообщает, что в КабМине была прослушка, но Гончарук «молодой» и не догадывался, что его могут слушать.
Ходят слухи, что Гончарука слушали все силовики, вопрос теперь в том, кто слил его.
Битва за кресло Премьера идёт уже давно, а сейчас этот кейс очень актуален.

Макс Бужанский
Сидим на фракции, ждем Премьера.
Депутаты слушают записи с его откровениями и оскорблениями в адрес Президента.
Есть разные мнения, дать пизды сразу, или еще в начале августа надо было дать и забыть.

[dukua]

Послушал запись, спасибо, сам бы не стал искать.
Вполне себе мирная обычная планерка, ничего особенного не услышал.
Или народ рассчитывал что они там на французском с прованским акцентом разговаривают?

[Fundorin]

Послушал запись, спасибо, сам бы не стал искать.
Вполне себе мирная обычная планерка, ничего особенного не услышал.
Или народ рассчитывал что они там на французском с прованским акцентом разговаривают?

Признавать себя профаном в экономике премьеру все же не стоило. И раз это первая часть, то есть и еще. Может там что-то и есть такого...

Олексій Арестович
7 год ·

- Я снова вам скажу одну умную вещь, только вы не обижайтесь.
Я теперь часто буду их сообщать.
Украина превратилась в общество, в котором нельзя свободно говорить.
В этом смысле - мы достойные наследники и советского разлива коммунистов, и современных евро-марксистов.
Советские товарищи из форм подавления обычно выбирали лагеря, расстрелы и психушки, евро-господа - игнорирование или маргинализацию.
Так, была замолчана и высмеяна «Декларация европейских интеллектуалов» от 2017-го года.
Даже европейские университеты (или - в первую очередь, европейские университеты), которые создавались, как площадки свободной мысли и свободной дискуссии, превратились в рассадник идеологического мракобесия, которые сосредоточивают свои усилия на репрессиях альтернативных дискурсов.

Свобода слова - привилегия сильных систем.
Слабые начинают давить и отгораживаться.
Я не хочу, чтобы Украина была слабым обществом. Ибо тогда она проиграет.

Ах, мы воюющая страна!..
Мы слабы сейчас настолько, что даже воевать правильно не умеем.

Показати текст

Все кричат про «информационную войну», разрушающую Украину.

Но «информационная война», которую мы тоже проиграли - это счастливый вчерашний день.

Современная война - война за идентичность. И называется она - семантическая война.

Если методология информационной войны - формирование той или иной точки зрения в сложившейся картине мира, то семантическая война - это война за картины мира, за право давать вещи именам - главная привелегия Адама по отношению к сотворенному, согласно книге Бытия.

Семантическая война - старше информационной.

Семантически мы проигрываем не только России, но даже (при всем уважении) Гвинеи-Бессау.

А знаете почему?

Потому, что у нас нет картины мира.

Нет картины мира - нет картины Будущего. Нет картины Будущего - зачем жить вместе?

Идея «отъебитесь от нас» или «Украина - прибежище для украинцев» - при всей их резонансности - слабые и проигрышные идеи.

Ибо они оборонительные. Такие идеи предлагают борьбу потенциалов в обороне.

У всех наших друзей/врагов/конкурентов потенциал выше, чем у нас.

Оборона - проигрыш.

Вдумайтесь трезво в главный вопрос:

- почему 400 с лишним лет, одно из значимых государств Европы, давшее Европе пять королев, никак не может встать на ноги, являясь хрестоматийным, образцовым неудачником?

Четыреста лет и сорок попыток.

Вот он - главный вопрос.

И у меня есть на него ответ.

Этот ответ таков:

- потому, что оно не генерирует объединяющей идеи.

Работает только на разъединение, начиная с феодальной раздробленности, и заканчивая современными идеологическими конструктами, которые выбрасывают из истории века, лица, победы, а из современности - десятки миллионов соотечественников.

У нас принято смеяться над Россией.

Наша антироссийская пропаганда столь же смешна, как и наши попытки проукраинской.

Смешные такие себе русские, которые забрали у нас все - начиная с самоназвания и заканчивая историей и территорией.

Так кто в этой ситуации смешной?..

Да, россияне, особенно современные, не Бог весть какие гении.

350 лет им понадобилось, чтобы перейти Днепр с левого берега на правый, миллионы жертв, гекатомбы ресурсов.

Только сегодня водители львовских маршруток слушают российский шансон, к Львов принимает «Альфа-фест».

Потому, что россияне, при всех их недостатках, генерят следующие мета-исторические месседжи:

- Москва - Третий Рим (глобальный проект);
- Россия - Кахетон (эсхатологический проект);
- Россия может быть любой, тоталитарной, демократической, либертарианской, космической, подземной, но должна быть великой.

Россияне не очень умелы. Но, оказывается, главной является способность - бить столетиями в одну точку.

И в конце концов, побеждает не класс, а упорство.

А кто придумал им все это?..

Кто сделал Московию глобальной Россией?

Ой! Ректор Киево-Могилянской академии, коренной украинец, Феофан Прокопович.

Три года он уговаривал, будучи главой Священного Синода, ментальных московитов, назваться «империей» и перехватить наследство Киевской Руси.

Наконец, уговорил.

Та же мессианская идея - в основе идеологии и уникального глобального предложения США.

И вот тут начинается наиболее идиотический момент в нашей, украинской истории.

А именно:

- представление себя в роли жертвы Российской империи и СССР, а попутно - в роли Жертвы всех мимо проезжающих.

У нас создан Институт Национальной памяти, который, кроме борьбы с Чебурашкой и Мамонтенком, действительно делает нужные вещи, например, восстанавливает и собирает историю Визвольних Змагань.

Но мы сделали грандиозную глупость, не создав Институт СССР и Институт Российской империи, где всерьёз, на научной основе, не поставили бы вопрос о нашем месте в указанных организованностях и о реальных, а не идеологических уроках, которые нужно было бы вынести из них.

И понятно почему.

Потому, что внезапно бы выяснилось, что мы несём фундаментальную и основополагающую ответственность за создание, существование и конец Российской империи и СССР.

Представители националистического проекта, в ответ на предъявленные факты любят заявить, что: «то були не українці, а манкурти!!!».

Однако, некоторое неудобство представляет собой соотношение «истинных украинцев» к «проклятым манкуртам», что-то вроде 1 к 10.

Тридцать лет назад мы взялись ковать европейскую нацию.

У нас очень модно кивать для примеру на страны Балтии и Грузию.

Но есть нюанс. Ни Балтия, ни Грузия, ни Польша, не были фундаментном и вторым главным приводом строительства Империи.

А мы - были.

Это означает, что на нас не распространяются правила создания европейских наций - хоть об стену убейтесь.

Ни по географии - 3000 км обшей границы с Россией, ни по истории - 400 лет вместе (минимум), одна династическая линия, ни по истинному долевому участию.

Что делали бы разумные люди на нашем месте?..

Они бы сосредоточились на создании общего, в пределах Украины, проекта для всех ее граждан.

Этот проект точно отвечал бы следующим требованиям:

- не был бы не имперским в российском смысле;
- не был бы проектом европейской нации (невозможно);
- утверждал бы такую мета-историческую позицию, при которой не надо было бы выбрасывать из истории ни украинцев-солдат Красной армии, ни солдат УПА, ни Разумовского с Паскевичем, ни Холодный Яр с Балбочаном.

Мир, история ждут от нас нового цивилизационного решения - вот для чего предназначена Украина.

Живой и действенной альтернативы, примера, как может быть иначе: и для россиян, и для европейцев.

Не знаю, как вообще, но на моем участке фронта, другой вариант не пройдёт.

Особенно, варианты с отрезанием истории, мысли, свободы высказывания и - выбрасывания миллионов сограждан за пределы своих хотелок.

[Sotar57]

Ай да Петя мололец! Учитесь, дети!
Петр Алексеевич хотел купить у Суркисов 25% "Плюсов" не за свои, а за их деньги.
Суркисы подали иск против Порошенко в Лондонский арбитраж.

Вы нам долю, а мы вам вернем из уже государственного банка ваши-наши деньги.

[Fundorin]

Очень многие в интернете путают Оман с Йеменом. И не удивительно. Про Оман очень мало говорят и пишут в СМИ. Вот попался очень хороший материал об этой стране, ее покойном правителе и о причинах поездки туда Зеленского:

Оманомания
14/ЯНВ/2020

Я не очень большой любитель восточного образа жизни, но мне было жаль умершего султана Омана Кабуса бен Саида. Он был личностью неординарной. После того, как он в 1970 году с помощью англичан устроил переворот и скинул своего папашу — противника прогресса, Кабус правил очень долго и мудро, можно сказать, маневрируя в геополитике украдкой. Кабус никогда не лез в посреднические войны и конфликты, практически не попадал в новостные порталы и у себя в стране не допускал разногласий и внутренних конфликтов. Зато он был знатным коммерческим посредником. У него никогда не было детей и по слухам, султан был геем, хотя в 1976 году он зачем-то один раз женился на дочери своего двоюродного брата, а через три года развелся.

Оман прекрасная страна. Кабус ее реформировал, как мог, построив щедрую систему социальной защиты.

http://www.ofeliya.com.ua/archives/3014

[Pischeslav]

Вона (яка все ще досі працює) в обуренні від обраного прем'єр-міністра України.
[youtube][/youtube]

[valeriy vanzha]

[b[color=#0080BF]]Олексій Арестович[/b] ... .[/quote]
Действительно национального проекта у нас нет и видения будущего на 10, 20, 30 лет вперед тоже нет.

[Nikos(arcam)]

В современных реалиях всеобщей глобализации, "Национальная идея" - это не более, чем красивая фраза.
----------------
На мой взгляд, главное, что интересует большинство и на что существует просто огромный спрос у граждан практически любой страны - это социальная справедливость!
Без соблюдения этого принципа, все остальные идеи будут, либо недолговечны, либо же не будут работать совсем.
Простейший анализ всех предвыборных лозунгов кандидатов показывает, что ЭТО и есть именно то, чего требует общество в подавляющем большинстве.
==================

[dukua]

Историческая справка.
США сначала прописали всё кратко и понятно, тремя словами : life, liberty, pursuit of happiness ( жизнь, свобода, стремление к счастью). А через 90 лет прогремела гражданская война, в которой полегло более 600 тысяч. Потому, что оказалось, что эти три слова все трактуют по-своему. Те же индейские племена, обзаведясь черными рабами, шли воевать, чтобы отстоять свои права рабовладения.
Так что хорошо написать идею - оказывается мало.

[valeriy vanzha]

Т.е. рабство в Америке было у индейцев? И насколько массовое? Неужто гражданская война началась из-за этого?

[Nikos(arcam)]

Историческая справка.
США сначала прописали всё кратко и понятно, тремя словами : life, liberty, pursuit of happiness ( жизнь, свобода, стремление к счастью). А через 90 лет прогремела гражданская война, в которой полегло более 600 тысяч.
----------------
Так что хорошо написать идею - оказывается мало.

Для нас более близкий и наглядный пример - это СССР.
Уж так, как в этом государстве продвигали идеологические нормы, пожалуй такого фундаментального подхода больше не было нигде... и историю переписали в нужном ракурсе, и героев подходящих нашли/выдумали/назначили и т.д и т.п.
... и к чему это в конечном итоге привело ?
------------------
Ответы на вопросы по консолидации общества находятся в совершенно другой плоскости и одну из составляющих этого понятия я привел в своем посте выше.
======================

[Гурманоff-Sun]

[[url]b]Олексій Арестович[/b]
[2/quote]

Действительно национального проекта у нас нет и видения будущего на 10, 20, 30 лет вперед тоже нет.

да у нас и страны уже нет, в 10-летней перспективе, очнитесь, любители сериалов и 95 квартала...