и всё же

Розмови на різні теми
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11801

Непрочитане повідомлення Neprus »

От вы экстремалы ))
Аватар користувача
mvv
ветеран
Пости в темі: 358
Повідомлень: 4331
З нами з: 03 грудня 2010, 00:28
Звідки: Київ та поруч
Подякував: 2030 разів
Подякували: 6033 разів
Вік: 69

Re: и всё же

#11802

Непрочитане повідомлення mvv »

Пост 2013 року

Зображення
Треба щось робити з цим...
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11803

Непрочитане повідомлення Neprus »

Ну вот... ещё один отмылся

Львовский апелляционный суд оправдал журналиста Коцабу по делу о госизмене и шпионаже
http://gordonua.com/news/politics/lvovs ... 48631.html
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11804

Непрочитане повідомлення Neprus »

Луценко призвал опровергнуть озвученную после "убийства" Бабченко "всю грязь и всю ложь" о правоохранительной системе Украины
"Позволю себе обратиться ко всем этим деятелям с предложением сегодня во всех тысячах постов в Facebook, во всех заявлениях других средств массовой информации опровергнуть всю ту грязь и всю ту ложь, которые были вылиты за эти неполные сутки на правоохранительную систему Украины", – сказал он.
В качестве примеров генпрокурор привел, в частности, реакцию на инцидент с Бабченко экс-главы СБУ Валентина Наливайченко ("Власть не способна защитить граждан"), нардепа от "Самопомочі" Семена Семенченко ("Импотенты хреновы"), а также депортированного из Украины лидера "Руху нових сил" Михаила Саакашвили ("Преступная и импотентная власть оставляет за собой шлейф трупов").
"Не [президент РФ Владимир] Путин, не Кремль, не "ЛНР" или "ДНР" – оказывается, украинская власть "оставляет за собой шлейф трупов", – отметил Луценко.
Он признал, что у власти Украины есть "огромные ошибки и просчеты".
"Но танцевать на костях и на крови только для того, чтобы добиться каких-то рейтингов на еще не начатых парламентских и президентских выборах, с моей точки зрения, в воюющей стране аморально", – заявил генпрокурор.

http://gordonua.com/news/politics/lucen ... 48747.html
Аватар користувача
orthodox
ветеран
Пости в темі: 82
Повідомлень: 2728
З нами з: 20 листопада 2011, 00:23
Подякував: 1651 разів
Подякували: 4121 разів
Вік: 62

Re: и всё же

#11805

Непрочитане повідомлення orthodox »

Зображення
Жизнь — замечательное приключение.
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11806

Непрочитане повідомлення Neprus »

В Харьковской области открыто месторождение газа с перспективными запасами более 1,5 млрд м³ – "Укргазвидобування"
Из разведывательной скважины на открытом в Харьковской области месторождении газа получен промышленный приток в объеме 249 тыс. м³ в сутки, отметили в компании "Укргазвидобування".
http://gordonua.com/news/society/v-hark ... 48785.html
Castle

Re: и всё же

#11807

Непрочитане повідомлення Castle »

Порошенко має намір сьогодні підписати Указ про проголошення 10-річчя української мови
"Сьогодні під час поїздки на Івано-Франківщину я підпишу указ про проголошення 10-річчя української мови з абсолютно чіткими кроками, що ми маємо зробити за ці десять років"
https://ua.interfax.com.ua/news/general/508900.html
Аватар користувача
Saburov S.A.M.
ветеран
Пости в темі: 619
Повідомлень: 9581
З нами з: 24 листопада 2011, 15:33
Звідки: UA
Подякував: 9793 разів
Подякували: 8498 разів
Вік: 45
Контактна інформація:

Re: и всё же

#11808

Непрочитане повідомлення Saburov S.A.M. »

нєльзя правациравать !
Аватар користувача
Fundorin
ветеран
Пости в темі: 611
Повідомлень: 6116
З нами з: 26 листопада 2011, 15:47
Звідки: Дніпро
Подякував: 3176 разів
Подякували: 8159 разів

Re: и всё же

#11809

Непрочитане повідомлення Fundorin »

:biggrin:
31.05звезда.png
"Таков наш век: слепых ведут безумцы!"
"Король Лир", Уильям Шекспир, © 1608 г.
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11810

Непрочитане повідомлення Neprus »

Глава СБУ Грицак сообщил про закладки оружия в центральной Украине, которые должен был сделать организатор убийства Бабченко. 300 автоматов, патроны, взрывчатку.
Показати текст
В 2014-м РФ пыталась поднять восстание в Украине на антиолигархических, антибарыжных лозунгах. Фактически весь люмпен на Донбассе поднялся именно против окружающего их быта, когда рыги их грабили и загоняли в скотское состояние десятилетиями, а рашка умело этим воспользовалась, обернув тупую ненависть против украинства. Именно под социально-экономические лозунги враг замаскировал борьбу с украинской нацией. Но в реальности это было именно борьбой с украинством, о чем и проговаривались видные деятели выдуманной недороссии. Например Гиркин: "Для меня Новороссия была первым этапом для освобождения Украины от этой, так называемой, украинской нации" - пожалуйста, прямая речь:
Но для находящихся внутри процесса, рядового пушечного мяса, все выглядело восстанием против бандитов, воров и олигархов.

То же происходит и сейчас.

Все 4 года в Украине россияне формировали идеологию недовольства с элементами террористической. Они взращивали зраду, системно над ней работали и наполняли аргументами. Они подбрасывали компромат на украинскую власть, всякие разоблаченные письма Лолиты и прочий бред. Они разжигали у аудитории эту пролетарскую ненависть к буржуям, барыгам, мальдивам, сейшелам, жыруют, ж ы у власти, липецкая фабрика, апшоры, абырвалг.
И сейчас, как они считают, они подготовили грунт к появлению вооруженных недовольных. Террористов с проукраинским уклоном, которые под зрадной темой перейдут к убийствам "барыг и ж в у власти". А оружием они их обеспечат, как обеспечили дурачье на Донбассе.

Кстати, в Праге на днях некто Ташбаев (даже не гражданин Украины) провел фейковый "Конгресс украинцев", где украинская власть и правоохранительная система признаны нелегитимными и преступными. Среди участников небезызвестный костик гришин, ранее заявлявший, что мирной борьбы больше не будет. То есть проводится легитимация будущих действий.

Все это ничем не отличается от попытки поднять восстание на Донбассе и Крыму. Просто тут у них меньше ватная пятая колонна. А так охлос один и тот же. Охлос вообще везде один и тот же. И не важно в Польше мы, в ВБ, Франции и на каком языке говорим. Быдло несвидомое это те пролетарии всех стран, которые одинаковы и потому соединяются.

Вот почему мы часто видим трогательное единение коб и гордонов с шарием, влащенок с портновым, савченок с медведчуками, зрадофильных акков и ольгинцев, которых уже не отличить друг от друга. Отсюда общие смихуечки и смищные картинки про Порошенко. Тут же призывы убивать петлюровцев, пардон, мазепинцев, в смысле порошенковцев. Отсюда басни про "миллиард Яценюка" от якута. Отсюда зеленские подающие в суд на государство Украина чтобы защитить крымнашиста играющего в их сериале. Отсюда нападки на Миротворец со стороны денационализированного люмпенария считающего, что украинец это бороться с Порошенко, а раз Миротворец за Порошенко, то надо и с Миротворцем. Отсюда возьмем бабки у курченко на борьбу с Порошенко. И тд. Отсюда радостное подыгрывание Кремлю в атаках на украинские правоохранительные органы и гос.органы с обвинениями в смерти Бабченко.

Сначала они пытались перевести энергию Майдана в захват каким-нибудь правым сектором здания ВР. Потом, когда не получилось, - начали бить по мозгам украинцев кадрами с нашими убитыми военными под Волновахой, сбитым Ил-ом, издевательствами над пленными, Иловайском. И все это оборачивать в направлении "власть сливает патриотов в котлах". Пытались качнуть истерику и на ее волне свергнуть хунту. И это не вышло. Потом пытались спровоцировать "голые-босые идут на Киев". Долго подбирались к сааке, лелеяли амбиции наркоши и взращивали его обидки. И с ним не вышло. А потом просто втупую попытались убить все руководство Украины руками Савченко.

Все эти попытки провалились. И эта провалится, как и все предыдущие.
Шмель
ветеран
Пости в темі: 964
Повідомлень: 1722
З нами з: 19 грудня 2011, 08:29
Звідки: Славянск
Подякував: 3511 разів
Подякували: 2650 разів

Re: и всё же

#11811

Непрочитане повідомлення Шмель »

Юрий Касьянов.

Давным-давно, в начале войны Антон Геращенко рассказал мне про проект "Миротворец", который собирает информацию о сепаратистах и коллаборационистах. Чтобы никого не забыли, и не простили.

Осенью 2014 года, через разведчиков 8-го полка ко мне попала флешка из штаба сепарского батальона "Призрак" с именам, фамилиями и адресами более двухсот боевиков - я их передал в базу "Миротворца".

Проект рос и развивался. И в конце-концов превратился в полное дерьмо. Не знаю, имеет ли сейчас отношение к нему Антон Геращенко, но слышал, что там на зарплате сидит идиот Олешко, отрабатывающий изо всех сил неуместное фото с гарантом.

Поэтому теперь в базу "Миротворца" попадают не сепары, а те, кто с Петром Алексеевичем не согласен. Юлия Тимошенко, Михаил Саакашвили, и до полусотни оппозиционеров рангом пониже...

И теперь "Миротворец" олигофрена Олешки с болезненным наслаждением торжествующей глупости, сообщает, что в расстрельный генпрокуроровский "список сорока семи" не попали Настя Станко, Светлана Крюкова, Наталья Влащенко, Мустафа Найем, Сергей Лещенко, Дмитрий Гнап.

Теперь, по логике "Миротворца" Порошенко, для того, чтобы быть патриотом, надо получить справку в Генеральной прокуратуре о том, что тебя приговорили к расстрелу в Российской Федерации. Не иначе.

Напомню олешкам и порошенкам, что вам до Гнапа, например, как до Луны раком. Вы стоите на низшей ступени эволюционного развития. Вы умеете только красть и врать. И предавать. Но за всё придётся ответить.

PS Олешке, Пете, Виталику - смотреть на ночь выступление Гнапа на Майдане.

Аватар користувача
Дмитрий Медведев
ветеран
Пости в темі: 1094
Повідомлень: 10150
З нами з: 27 листопада 2010, 17:14
Звідки: Харьков
Подякував: 3912 разів
Подякували: 15413 разів
Вік: 63
Контактна інформація:

Re: и всё же

#11812

Непрочитане повідомлення Дмитрий Медведев »

Шмель писав: PS Олешке, Пете, Виталику - смотреть на ночь выступление Гнапа на Майдане.

Он бы еще Шария рекомендовал бы к вечернему просмотру... :diablo:
ATL, Cabasse, Octave, Audia Flight, TRI, Oyaide, Acoustic Revive, Audio Replas, fo.Q, Sforzato, Melco, SAEC
Шмель
ветеран
Пости в темі: 964
Повідомлень: 1722
З нами з: 19 грудня 2011, 08:29
Звідки: Славянск
Подякував: 3511 разів
Подякували: 2650 разів

Re: и всё же

#11813

Непрочитане повідомлення Шмель »

Дмитрий Медведев писав: Он бы еще Шария рекомендовал бы к вечернему просмотру... :diablo:
И каким боком там Шарий?
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11814

Непрочитане повідомлення Neprus »

Павло Казарін:
«Належу до табору яструбів, які вважають, що головна загроза — не корупція, а війна. Друга за важливістю загроза — перемога популістів, і лише на третьому місці — корупція»
Показати текст
Павло народився в Криму у сім’ї російського філолога (його батько — Володимир Казарін — ректор Таврійського національного університету, мама — біохімік). Каже, що виріс на класичній російській літературі, домашня бібліотека налічувала близько 10 тисяч книг.

«Книжки скрізь — на антресолях, під ліжками, на кухні й у кладовці. Час від часу зі сестрами переставляли ліжка. Спочатку я лежав біля книжкової полиці з літерою „Г“, тоді прочитав Гашека. Коли ліжко переставили до літери „Л“, прочитав Лермонтова. Перед сном батько гекзаметром читав нам із сестрами „Іліаду“ Гомера. Присипляло чудово», — згадував в одному з інтерв’ю. Мріяв стати вчителем російської мови та літератури, тобто піти стопами батька, як найбільшого авторитета у житті, але став журналістом. 2014 року через анексію Криму разом зі сім’єю був змушений покинути рідну домівку.

З Павлом я познайомилася під час поїздки до Франції, яку для українських журналістів організувало Посольство Франції в Україні. Відтак вирішила познайомити з цим непересічним публіцистом і читачів «Високого Замку». Розмова наша вийшла багатогранна. Про пошук самоідентифікації російськомовного неетнічного українця, про шанси Криму повернутися в Україну, яким має бути щеплення від популізму? Відповіді на ці та інші питання — читайте у цьому ексклюзивному інтерв’ю.

— Готуючись до нашої розмови, я прочитала твою статтю ще 2011 року, яка називається «Две родины одного русского». Це така сповідь етнічного росіянина, який став українським патріотом. Зокрема, ти писав: «У меня не лежит „Кобзарь“ на столе и не висят вышиванки на стенах. В моих жилах течет русская кровь, и я не знаю украинского языка. Но я люблю Украину и считаю, что определять ее судьбу должны те, кто в ней живет». З того часу багато що змінилося. Якби таку статтю писав зараз, щось би підкоригував?

— Дуже мало… Легко бути українцем, коли твоя мама зі Львова, тато, наприклад, з Житомира, у дитинстві тобі співали українські колискові, мова твого шкільного та дворового спілкування українська, і ти ніколи не задавався питанням, хто ти у цій країні, яке твоє місце? Іншими словами, коли ти етнічний українець, питання самоідентичності у тебе не виникає. А як почувається людина, у якої тато зі Саратова, мама з Новосибірська, сам народився в Україні, має український паспорт, розмовляє російською, вихований на російській літературі та культурі і при цьому шукає себе у цій країні?

— Багатьом таким українцям самоідентифікуватися допоміг Путін…

— Він допоміг тим, хто шукав в Україні Росію. Моє покоління неетнічних українців приймало Україну через цінності. Це пошук себе через простір бажаного майбутнього. Україна завжди була територією конкуренції двох візій, двох проектів: український етнічний і радянський імперський. На Майдані народився третій — український політичний проект. Майдан з початків був двомовний, полікультурний. Ні у кого не запитували, хто ти і звідки. Ти, білорус Жизневський, хочеш бути з нами, ласкаво просимо на Майдан. Ти, Сергій Нігоян, етнічний вірменин, хочеш бути з нами, будь ласка. На Майдані були і етнічні росіяни з Донецька, і етнічні грузини, і етнічні євреї… Майдан був інклюзивний, він усіх приймав, хто розділяє його цінності. А нація, побудована на цінностях, міцніша, ніж та, яка тримається на етнічній ідентичності. У своїх статтях з Криму я намагався пояснити, як неетнічний українець стає частиною української політичної нації.

Чому починає себе так сприймати? Відповіді на ці питання дав Майдан, а потім війна. Путін власне сподівався, що його вторгнення розділить Україну на російськомовних і україномовних. Що південь і схід України впаде у долоні Кремля. А виявилось, що, окрім Криму і деяких регіонів Донецької і Луганської областей, Кремлю нічого в руки не впало. Ні російськомовні Харків, Одеса, Запоріжжя, Херсон, Дніпро… Ба більше, Дніпро виявилось фортпостом української ідентичності, саме звідти пішло багато добровольців на фронт, волонтерів. І сааме Майдан розбудив у цих людях почуття співпричетності, відповідальності за країну, розуміння, що захист держави — це їхній обов’язок. Так з’явилась українська політична нація. До речі, далеко не всі країни доростають до рівня політичної нації…

— А може, спрацював інстинкт самозбереження?

— Ні. Це історія про набуття батьківщини. І це було шоком для Путіна. Він думав, що російськомовні українці одразу переметнуться під російський «триколор», а виявилось, що своїм прапором вони вважають синьо-жовтий, що встають, коли чують Гімн Украї ни, і плачуть під «Плине кача». І це було головне відкриття 2014 року. Для українців також.

— Ти виріс у російськомовній сім’ї, де батько російський філолог, славіст. Відтак з дитинства вбирав у себе російську культуру, літературу. А як і коли вдалося вичавити зі себе цей «русскій мір»?

— Це була довга еволюція. Не хочу брехати, що народився українським патріотом. Я був аполітичною дитиною, яка росла у Сімферополі. А Крим завжди був таким собі заповідником радянщини. Моя трансформація почалася значною мірою завдяки батькові. Спочатку, років з п’ятнадцять тому, почав читати російських лібералів, які аргументовано критикували радянське минуле. У мене виникали нові питання, почав читати українських публіцистів, істориків. Зрозумів трагедію Західної України, яка в 1939 році опинилася в Радянському Союзі, і під репресії потрапила інтелігенція. Зрозумів, чому хлопці пішли в ліс партизанити. Бо мріяли бачити Україну незалежною. Якщо б мене сьогоднішнього познайомити зі собою зразка десятирічної давності, ми б не мали про що говорити. У 2012 році я поїхав працювати у Москву на один невеличкий телеканал. Отримав дозвіл на роботу як іноземний громадянин. Працював там до 2014 року. Після анексії Криму звільнився і повернувся в Україну. І там, у Москві, мабуть, остаточно завершилась моя самоідентифікація.

— Як це зрозумів?

— Якщо ти дивилася КВК, там є «право на жарт». Це коли, умовно кажучи, з вірменів можуть кепкувати лише вірмени. У Москві зловив себе на тому, що коли в компанії розповідають анекдот про українця, мені не смішно. Я сказав, що у цій компанії анекдоти про українців можу розповідати тільки я, бо я з України. Інокультурне середовище, а в Росії воно виявилось для мене таки чужим, визначає межі твоєї ідентичності. В Москві я зрозумів, що, незважаючи на культурну схожість, у певних принципових речах ми розійшлися. Коли стався Майдан, я, зрозуміло, його підтримав. У п’ятницю ввечері сідав у поїзд Москва-Київ, йшов на Майдан, ночував у друзів, у неділю ввечері повертався на роботу. У понеділок зранку в редакції жартували: «Від чиєї куртки димом пахне? А, це Казарін з Майдану повернувся».

— Не було тоді конфліктів з колегами на цьому ґрунті?

— Тоді не було. Багато колег зі мною їздили до Києва, їм було цікаво. Розгул шовінізму почався, коли анексували Крим. Якщо до Криму з російськими журналістами можна було говорити, сперечатися, багато хто співчував Майдану, то коли сталася анексія, всі як один наче розум втратили. «Крим наш!» — і все.

— Скажи чесно, після всього того, що сталося за останні чотири роки, є бажання, щоб Крим разом із людьми, які там зараз живуть, повернувся в Україну?

— Є два погляди на Крим. Один, що саме кримчани є архітекторами анексії, що вони створили умови для зміни прапорів на півострові. Цю точку зору активно транслює і підживлює Кремль, аби переконати світ, що самі кримчани спричинились до анексії, а Кремль тут ні до чого, лише допоміг їм. Інша точка зору — кримчани, тією чи іншою мірою, є заручниками анексії. Так, серед них є чимало таких, хто радіє новим прапорам, але водночас є люди, які не радіють. Тому, коли говоримо, що у Криму усі зрадники, мимоволі ллємо воду на млин Кремля.

У Криму завжди був певний відсоток радикально проросійськи налаштованих людей, і певний відсоток проукраїнських, усі інші — так зване болото, яких хвилює лише побутове виживання. Проросійських було приблизно 35 відсотків, проукраїнських — максимум 20 відсотків, решті байдуже, під якими прапорами жити. Після анексії у публічному просторі з Криму чути лише голоси тих, хто за Росію.

Проукраїнські, які продовжують сприймати Київ, а не Москву, своєю столицею, пішли у внутрішню еміграцію. Бо в Росії за невизнання Криму російським — стаття Кримінального кодексу. Вони не світяться у соціальних мережах, не коментують, не лайкають. Але уважно стежать за тим, що пишуть про Крим на материковій Україні. Тому робити висновки лише з огляду на голоси проросійських кримчан було б неприпустимою помилкою. Ми повинні розуміти, що в Криму є багато людей, які продовжують чекати появи українських прапорів на півострові, але їхніх голосів просто не чути.

— А ти віриш, що Крим може повернутися?

— Якби в 2013 році будь-кого з нас запитали, чи вірить, що Росія може напасти на Україну, анексувати Крим, окупувати Донбас, збити пасажирський малайзійський «Боїнг», то ми би сказали, що це маячня, цього бути не може. Якби в 2013 році я сказав, що президент Грузії Саакашвілі буде в Україні губернатором Одеської області, ти б викликала санітара з психлікарні…

— Я не повірила у це навіть тоді, коли прочитала цю новину, подумала, що це фейк чи розіграш…

— Останні чотири роки відівчили нас говорити, що щось є неможливим.

— Здавалося неможливим і будівництво Кримського мосту…

— Треба розуміти логіку сучасної Росії — вона любить імперські проекти. Особливо такі, які демонструють велич. Зимову Олімпіаду в субтропіках провели, то чому б не збудувати Кримський міст. Я не сумнівався, що Путін це зробить, незважаючи ні на що. На імперській величі він економити не буде. 4 млрд. доларів — ціна, яка забезпечує інфраструктурну доступність до вкраденого в України Криму.

— Поговоримо про внутріполітичну ситуацію в Україні, про загрози. Одні аналітики вважають, що найбільша загроза для держави — це зовнішня агресія, інші — що корупція, яка розкладає країну зсередини, треті — популізм, четверті — внутрішній розкол і так далі. На твою думку, чого або кого найбільше треба боятися Україні?

— Звичайно, на першому місці серед загроз — проросійський реванш. Путін, Кремль, війна — це найстрашніше.

— Почекай, то проросійський реванш чи Путін, Кремль, війна? Це все-таки різні речі?

— Ні, це те саме. Чого хоче Путін? Для чого здійснює агресію? Щоб добитися реваншу, повернути Україну під російський вплив у будь-який спосіб. Щоб Україна повернулася у формат буферного існування між Росією і Заходом.

— Вважаєш, що після всього того, що зробив Путін, проросійський реванш в принципі можливий?

— Малоймовірний, бо велика кількість прорадянськи налаштованих громадян залишилась на окупованих територіях, але реванш не обов’язково має бути прямий і однозначний, коли на виборах перемагає Опозиційний блок чи комуністи. На виборах може перемогти якийсь популіст, який скаже, що Україні вигідно відновити економічні та торгові відносини з Росією. Про це можна навіть не говорити, а робити тишком-нишком. Зрештою, популіст при владі може нашкодити країні не менше, ніж зовнішня агресія, знищивши економіку. Така країна стане легкою здобиччю Кремля. Я належу до табору так званих яструбів, які вважають, що головна загроза — не корупція, а війна. Друга за важливістю загроза — це перемога популістів, і лише на третьому місці — корупція.

— Чи є якесь щеплення від популізму?

— На жаль, небагаті країни приречені бути легкою здобиччю популістів. Чому важко сперечатися з брехуном? Бо ви у такій суперечці обмежені правдою, а брехун не має жодних обмежень. Те саме відбувається на дебатах з популістами. Вони не обмежені ані здоровим глуздом, ані фактами. Будуть говорити лише те, що люди хочуть чути. Суспільство подібне на дитину. Дитині можна довго і нудно розповідати, що їсти багато солодкого — шкідливо, але краще це солодке сховати у шафу і закрити на ключ. Можна сто разів розповідати людям: якщо надрукувати гроші і роздати їх у вигляді підвищених зарплат і пенсій, то завтра ці гроші з’їсть інфляція. Вони не сприйматимуть цієї правди. Відповідальні політики, як хороша мама, повинні «не давати дитині солодкого», якою б великою спокусою не було бажання цій дитині догодити. А популісти якраз у всьому потакають своєму виборцю.

— Може, не лише політики та влада, а й виборець повинен бути відповідальним?

— Звичайно. Мабуть, найкраще щеплення від популізму, коли у виборця з’являється економічний мотив для голосування. Якщо 60 відсотків населення — бюджетники, купити їхню лояльність легко — пообіцяти збільшити зарплати. А якщо в країні 60 відсотків — представники бізнесу, то їх цим не купиш, бо розуміють, що збільшення зарплат і пенсій буде за рахунок бізнесу, зокрема збільшення податків. Представники малого та середнього бізнесу під час голосування значно відповідальніші, їхній вибір раціональний. Ідеальне щеплення від популізму — перевести народ на госпрозрахунок, для цього полегшити умови ведення бізнесу, щоб якомога більше людей йшло у самозайнятість. У виборця має з’явитися розуміння, що держава має лише ті гроші, які перед цим забрала у нього ж у вигляді податків.

— Ти кажеш, що легкою здобиччю популістів стають бідні країни. Це, звичайно, так, але як поясниш, що популіст Трамп переміг у багатій Америці, а у ситій Європі популісти здобувають усе впевненіші позиції?

— Трамп переміг в Америці з тієї самої причини, з якої Качинський переміг у Польщі, Орбан — в Угорщині. Це пов’язано з дещо іншим явищем, яке спостерігаємо протягом останніх років у світі. У ХХ столітті в Європі та Америці панувала ідея, яку можна описати гаслом: «Сьогодні — це недосконале завтра». Тому усі прагнули рухатися у завтрашній день, де життя буде кращим за нинішнє. З часом йому на заміну прийшло інше гасло: «Сьогодні — це зіпсоване вчора». Багато країн почали вважати, що їхній золотий час був у минулому. До речі, передвиборне гасло Трампа «Зробити Америку знову великою» також спрямоване у минуле.

Яка причина цього? Протягом багатьох століть спосіб побуту був незмінним. Селянин XIV століття і селянин XVIII століття мало чим відрізнялись: плуг, кінь, корова, той самий розпорядок дня… А між нашим поколінням і поколінням наших бабусь існує гігантська різниця. Протягом останніх 120−130 років світ різко рвонув вперед. Змінилися технології, швидкість життя… Нам доведеться пояснювати онукам, чому на піктограмі мобільний дзвінок позначається у вигляді телефонної трубки. Наші діти не будуть знати наших почерків, бо ми їм нічого не будемо писати від руки. Це як в «Алісі у країні чудес», треба бігти щодуху, щоб залишатися на місці.

І люди втомилися. Втомилися від того, що протягом усього свого життя їм треба адаптовуватися до реальності, яка постійно змінюється. Захотіли спокою, мовляв, світ, пригальмуй. На хвилі цієї втоми почали перемагати політики, які казали, що не треба поспішати у завтра, давайте повернемося у наше ідеальне вчора і трохи віддихаємося. У цьому сенсі Україна вигідно відрізняється від цих країн, бо у нас не було свого золотого часу в історії. У нас немає ідеального минулого: або іноземне панування, або радянська м’ясорубка. Україна не має куди вертатися, є лише шлях у завтра. Тому Україна приречена вірити у Європу, часом більше, ніж Європа вірить сама у себе.
https://wz.lviv.ua/article/371856-pavlo ... koruptsiia
Аватар користувача
Дмитрий Медведев
ветеран
Пости в темі: 1094
Повідомлень: 10150
З нами з: 27 листопада 2010, 17:14
Звідки: Харьков
Подякував: 3912 разів
Подякували: 15413 разів
Вік: 63
Контактна інформація:

Re: и всё же

#11815

Непрочитане повідомлення Дмитрий Медведев »

Шмель писав:
И каким боком там Шарий?
А каким жопагнап?
Неизвестно кто хуже... :diablo:
ATL, Cabasse, Octave, Audia Flight, TRI, Oyaide, Acoustic Revive, Audio Replas, fo.Q, Sforzato, Melco, SAEC
Аватар користувача
Art
ветеран
Пости в темі: 1093
Повідомлень: 8108
З нами з: 08 грудня 2011, 11:17
Звідки: Днепр
Подякував: 9195 разів
Подякували: 8931 разів
Вік: 57

Re: и всё же

#11816

Непрочитане повідомлення Art »

Из камментов:

Вадим Кодачигов
Еще добавлю: в Пентагоне созданы все условия для жизни и работы не только военных но и гражданских лиц и членов семей. Я был в шоке, когда пройдя несколько серьезных проверок на входе в это гигантское строение, первое что я увидел- бутики известных брендов, рестораны, супермаркет и т.д. Впечатлило.
18 ч


"...UPD. Тут вагон комментариев насыпалось про "совок", "когда у нас" и прочих злодеев-командиров. Так вот. У нас такое может быть. Лет через 100. Почему? Перефразируя Булгакова, скажу так: потому что совок не в генералах, а в обществе. Пока общество будет считать что армия это исправительное учреждение, пока доблестью будет считаться не защищать страну когда она в этом нуждается сильнее всего, а откосить... Пока командира будут таскать по расследованиям за сломанную ногу солдата который неудачно спрыгнул с БТР... Ничего не будет.
Вы знаете что не то что США, но и в Англии, растерявший всю армию в начале ВМВ, людей из армии увольняли за трусость? Из призывной армии мобилизированных. И это был позор. Социальная стигмата. А у нас все как в Зазеркалье, наоборот: откосил - герой.
Вот когда клозет советский в головах гражданских уберете, тогда и в армии поменяется. Извините наболело".

Альбом "Поощрение и наказание" - :good2:
Аватар користувача
Art
ветеран
Пости в темі: 1093
Повідомлень: 8108
З нами з: 08 грудня 2011, 11:17
Звідки: Днепр
Подякував: 9195 разів
Подякували: 8931 разів
Вік: 57

Re: и всё же

#11817

Непрочитане повідомлення Art »

Состязания под эгидой НАТО (танковый биатлон) в Графенвер проходят ежегодно. В минувшем году украинская команда выступила достойно и завоевала пяту позицию, тогда она участвовала в мероприятии первый раз. В этом году рассчитывают на улучшение результата, тем более что на Strong Europe Tank Challenge 2018 поехал Роман Багаев, которого считают лучшим танкистом Украины.

Украинская команда покажет свое мастерство на танках "Т-84". Соревнования пройдут с 3 по 6 июня, а команды-участницы покажут свои силы в нескольких дисциплинах, связанных как с искусством управления танком, меткости в стрельбе, так и физической подготовкой экипажей боевых машин.

Castle

Re: и всё же

#11818

Непрочитане повідомлення Castle »

Зображення
курс України - ЄС та НАТО, а новий курс Юлі - це куди? :biggrin:
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11819

Непрочитане повідомлення Neprus »

Castle писав: це куди? :biggrin:
туды-туды :)

Мер Харкова Геннадій Кернес назвав війну на Донбасі громадянською.
Про це він сказав у програмі "HARD з Влащенко".
"Президенту країни дісталася така спадщину: анексія Криму, громадянська війна, яка називається АТО, армії нема", - сказав Кернес.
На уточнення журналістки про те, що Порошенко називає події на Донбасі війною, зазначив: "Він називає її війною з Росією, люди називають по-іншому. Кожен називає так, як вважає за необхідне".

https://gazeta.ua/articles/politics/_ke ... asi/840416
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11820

Непрочитане повідомлення Neprus »

Савік Шустер пропонує відновити в Україні смертну кару - саме ту смертну кару, дякуючи якій лукашенківську Білорусь не пускають навіть на поріг Ради Європи. Ту смертну кару, яка - подобається це комусь в Україні чи ні - й відрізняє європейські країни від неєвропейських. Все під благородним гаслом боротьби з корупцією - щоб сподобатися, щоб почути оплески тут і побачити схвальну посмішку там.
Не треба думати, що Шустер про наслідки відновлення смертної кари не знає. Знає. Просто намагається затягти українців у чергову провокацію. Таких провокацій було чимало, поки він стояв на панелі свого шоу. Тепер використовується книга. Потім знайдеться ще щось. Адже коли країна в непростій ситуації, коли люди дезорієнтовані, коли здається, що попереду провалля, дуже важливо бути першим, хто до цього провалля підштовхне.
Я, як правило, намагаюсь не висловлюватися з приводу вчинків колег - тим більш тих, з ким пов`язані десятиріччя мого творчого життя. Але ж питання навіть не в тому, що Шустеру плювати на мою країну - йому й має бути байдуже до цієї дійної корови своїх телевізійних маніпуляцій. Проблема в тому, що йому плювати на людей. Він чудово усвідомлює їхню наївність, неосвіченість, дитинність, нездатність простежити наслідки своїх дій і бажань - і радісно все це використовує.
Я втомився від цієї неохайної підлості, від цього інтелектуального зґвалтування.

Шмель
ветеран
Пости в темі: 964
Повідомлень: 1722
З нами з: 19 грудня 2011, 08:29
Звідки: Славянск
Подякував: 3511 разів
Подякували: 2650 разів

Re: и всё же

#11821

Непрочитане повідомлення Шмель »

Rostyslav Demchuk.

Гройсман розбушуався!

«Я як прем'єр-міністр України прийняв для себе рішення, – якщо цей суд, справедливий, незалежний Антикорупційний суд не буде утворено, я складу із себе повноваження прем'єр-міністра України і піду у відставку», – суворо пригрозив Володимир Гройсман народним депутатам.

З точки зору популістичної логіки, заява Гройсмана дуже своєчасна і правильна. Адже зовсм незабаром "слуги народу" залишать стіни рідної Верховної Ради та розлетяться у теплі краї на літній відпочинок аж до вересня. І у випадку неприйняття ВР закону про незалежний Антикорупційний суд — чергової фінансової допомоги від МВФ, Всесвітнього банку, Європейського інвестиційного банку та інших фінансових донорів нам не бачити, як своїх вух.

Зрозуміло, що без цієї допомоги економіка України і добробут українців продовжить стрімкий політ у прірву. І хто буде "крайнім"? Звісно, що Володимир Гройсман і його уряд. Тож краще зараз піти у відставку з високо піднятою головою, зваливиши всю відповідальність на Верховну Раду, ніж бути з ганьбою знятим новою ВР і новим президентом України.

Чи не так?

Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11822

Непрочитане повідомлення Neprus »

Поліграф підтвердив, що Савченко готувала теракт
Показати текст
Психологічна експертиза з використанням поліграфу зробила обґрунтовані висновки щодо намірів Надії Савченко
12:53, 04-06-2018
Слідчі Головного слідчого управління СБ України у кримінальному провадженні за підозрою Рубана В.В. та Савченко Н.В. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 112, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України призначили 11.04.2018 року комісійну судову психологічну експертизу з використанням поліграфу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Предметом експертного дослідження було виявлення психофізіологічних реакцій (виявлення щирості/нещирості при надання відповіді так/ні) на такі питання:

Чи виявляються у Савченко Н.В. у ході психофізіологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона вчиняла незаконні дії спрямовані на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, чи обговорювала можливість народного повстання, чи бажала змінити владу в Україні в неконституційний спосіб, чи розробляла плани, чи вступала в змову, чи підшукувала та перевозила заборонені законом предмети, чи залучала з цією метою співучасників (пособників, виконавців), чи доводила плани до можливих співучасників, а саме: Рубана В.В., Захарченка О.В., Тимофєєва О.Ю.?

Чи виявляються у Савченко Н.В. у ході психофізіологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона вчиняла незаконні дії спрямовані на готування до посягання на життя Президента України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, Секретаря РНБО, членів Кабінету Міністрів України, керівників політичних партій, у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, чи розробляла плани, чи вступала в змову, чи підшукувала та перевозила заборонені законом предмети, чи залучала з цією метою співучасників (пособників, виконавців), чи доводила плани до можливих співучасників, а саме: Рубана В.В., Захарченка О.В., Тимофєєва О.Ю.?

Чи виявляються у Савченко Н.В. у ході психофізіологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона вчиняла незаконні дії спрямовані на підготовку до терористичного акту в м. Києві, зокрема у будівлі Верховної Ради України, в «Урядовому кварталі», а саме: дії щодо застосування зброї, вчинення вибуху, доведення планів до можливих співучасників (Рубана В.В., Захарченка О.В., Тимофєєва О.Ю.), а також інші дії, які створювали небезпеку для життя і здоров’я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, що могли призвести до загибелі людей?

Чи виявляються у Савченко Н.В. у ході психофізіологічного дослідження із використанням поліграфу психофізіологічні реакції, які свідчать про те, що вона, сприяла діяльності терористичної організації «ДНР», співробітничала з представниками «ДНР» з питань незаконного обігу зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, вважала, що військовослужбовці спеціальних сил ЗС України на підставі бойового розпорядження виконують спеціальне завдання з перевезення зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв з непідконтрольної території, вважала, що військовослужбовці сил спеціальних операцій ЗС України провокують її вчинити злочини, вважала, що військовослужбовці сил спеціальних операцій ЗС України здійснюють аудіо-, відеофіксацію спілкування з нею?

За результатами проведеного дослідження комісією експертів надано категоричні висновки про наявність у Савченко Н.В. позитивних психофізіологічних реакцій, які свідчать, зокрема, про те, що Савченко Н.В. обговорювала плани насильницького повалення конституційного ладу, брала участь у незаконних діях з поваленням конституційного ладу та особисто готувала насильницьке повалення конституційного ладу. Савченко Н.В. також обговорювала плани збройного захоплення влади та брала участь у підготовці збройного захоплення влади, для чого з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади підшукувала та перевозила зброю. Розроблені плани з насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади Савченко обговорювала з Рубаном В.В., Захарченком О.В., Тимофєєвим О.Ю.

Савченко Н.В. обговорювала зі спільниками плани вбивства керівників держави, зокрема особисто розподіляла ролі в замахах. Нею був розроблений чіткий план вбивства керівників держави, вона домовлялася зі спільниками, хто і що має робити під час замаху на вбивство керівників держави. Свої плани вона доводила до Тимофєєва О.Ю. та Рубана В.В. Поліграф також засвідчив, що Савченко готувалася здійснити теракт в "Урядовому кварталі" та будівлі Верховної Ради.

Разом з тим експерти не виявили позитивних психофізіологічних реакцій на питання поставлені стороною захисту, зокрема: чи бажала Савченко Н.В. змінити владу в Україні в конституційний спосіб, чи вважає вона діяльність Президента України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, Секретаря РНБО, членів Кабінету Міністрів України, керівників політичних партій злочинною.

У зв’язку зі свідомою протидією Савченко Н.В. проведенню судової психологічної експертизи з використанням поліграфу комісія експертів не змогла поставити Савченко Н.В. всі запитання, а проведення експертизи було припинене.
https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2 ... 6a519.dpbs
Аватар користувача
orthodox
ветеран
Пости в темі: 82
Повідомлень: 2728
З нами з: 20 листопада 2011, 00:23
Подякував: 1651 разів
Подякували: 4121 разів
Вік: 62

Re: и всё же

#11823

Непрочитане повідомлення orthodox »

Зображення
Жизнь — замечательное приключение.
Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11824

Непрочитане повідомлення Neprus »

Я вам как министр роботов и неантропоморфного электората в Демократична Орда ответственно заявляю, что нет никаких общепринятых семейных ценностей.

Есть только общие ценности конкретных двух людей, живущих вместе. Если эти конкретные два человека решили, что они не хотят иметь детей - это является их семейной ценностью. Аналогично если они решили иметь 8 детей. Или решили, что они хотят жить однополой семьёй.

Если сто лет назад дети это были дополнительные руки в семье и доход, и чем больше детей - тем больше рабочей силы и перестраховка от большой смертности, то сейчас главной и основной ценностью является знания, умения, способность взаимодействовать с другими, продавать себя и обучаться.

Нет больше никаких общепринятых семейных ценностей. Делайте что хотите, живите как хотите, с кем хотите и когда хотите. Главное - развивайтесь, учитесь, создавайте, будьте нужными и не будьте скучными.

Потому что если ваша работа скучна, монотонна, без креатива и элементов творчества, то очень скоро вы будете ненужным человеком без работы.

Мы входим в эпоху когда главной ценностью будет умение слушать и слышать себя. Потому что именно внутри вас есть то, что никогда не смогут повторить роботы и искусственный интеллект. В то время как семейные ценности, наоборот, учат не слышать себя и быть роботом.


Аватар користувача
Neprus
ветеран
Пости в темі: 4982
Повідомлень: 19221
З нами з: 19 листопада 2011, 20:54
Звідки: Київ
Подякував: 6144 разів
Подякували: 16895 разів

Re: и всё же

#11825

Непрочитане повідомлення Neprus »

Як західна політика боротьби з корупцією зазнає невдачі в Україні
(багато літер)
Показати текст
Західні програми допомоги, націлені на подолання корупції в Україні, обернулися провалом. Замість визнати, якою значною мірою Україна змінилася на краще, реалізація підходів, що користується підтримкою Заходу, супроводжується викривленим зображенням реформ, що тривають, як безнадійно неадекватних. Результатом є дискредитація реформ, поляризація еліт у країні, зростання популярності ідей масової мобілізації, розквіт популізму як на правому, так і на лівому фланзі політичного спектру, ослаблення України на тлі війни та російської окупації і, нарешті, поглиблення нестабільності в країні.

Україна є ключовою країною на передовій лінії зіткнення з агресивною Російською державою. Те, наскільки успішно вона зможе опиратися Росії, стане вагомою частиною зусиль Заходу зі стримування і давання відсічі Президентові Володимиру Путіну. Але як країні, що перебуває під постійним тиском з боку Росії, Україні не завадив би більш цілісний підхід до реформ. Конкретно кажучи, їй потрібний прагматичний план дій з подолання корупції і впровадження реформ, складений з розрахунком на те, щоб дати Україні змогу рухатися вперед і при цьому не підігравати російським спробам підриву і дестабілізації країни.

Україна є плюралістичним суспільством з демократичною і дуже конкурентною політикою. Двічі за свою недавню історію вона бачила багатомісячні масові протести (одного разу 2004 року, а відтак знову 2013-2014 року). Її громадяни показали високий рівень спроможності до низової організації і активізму з метою підтримки демократії та верховенства права.

Водночас процес звільнення від комуністичного панування залишив країні у спадок олігархічну економічну систему, повсюдну корупцію, поширену практику ухилення від сплати податків через тіньову економіку, яка, за оцінками, додала б 40 відсотків поверх офіційного ВВП, слабкий захист права власності та договорів і здебільшого неадекватно функціонуючі суди. Не дивно, що спроби викорінити поширену корупцію вже довгий час, з часу здобуття незалежності 1991 року, є пріоритетними у політиці надання західної допомоги. Поступу в цій сфері майже не спостерігалося аж до 2014 року, коли революція під назвою Євромайдан скинула тодішнього Президента Віктора Януковича і привела до влади прозахідні та реформістські еліти. Того ж року бізнесмен Петро Порошенко, один із основних фінансових підтримувачів протестів, був обраний Президентом і створив переважно реформістський коаліційний уряд.

Західні донори побачили у суміші нових і старих облич в уряді ознаки політичних змін і можливість швидко реформувати країну. Щоб допомогти у цьому, вони надали кошти широкому спектру довірених представників, таких як антикорупційні неурядові організації (НУО) і аналітичні центри, з метою розробки, лобіювання і прискорення прийняття законодавчих та інституційних змін.

Спочатку новий уряд і новий парламент слухняно впроваджували майже кожну пропоновану ідею реформ. Водночас команда реформаторів успішно почала демонтувати великі корупційні схеми, що працювали десятиліттями, а під час правління Януковича ще більше розрослися.

Кардинальне реформування способу формування ціни на газ усунуло можливість спекулювати на перепродажі газу, на чому неправомірно заробляли газові трейдери і посередники, які мали зв'язки у владних колах. Державну нафтогазову монополію очолила команда реформаторів, яка підвищила прозорість і зробила компанію прибутковою.

2015 року було створено прозору систему державних закупівель "Прозорро", яка зекономила бюджету сотні мільйонів доларів щороку. Міліцію, яка традиційно була клоакою корупції і зловживань, було повністю реорганізовано у нову національну поліцію.

Станом на кінець 2016 року Україна також вже почала вичищати зі свого банківського сектору зомбі-банки, які отримали таку назву через те, що стали неплатоспроможними, видаючи кредити компаніям і фіктивним фірмам, пов'язаним з власниками цих банків. В рамках цього нового жорсткого підходу було націоналізовано Приватбанк, найбільший банк України, якому держава закинула видачу більше як п'яти з половиною мільярдів доларів у вигляді сумнівних або корупційних кредитів пов'язаним компаніям-прокладкам. Завдяки добре скоординованим діям Генеральної прокуратури було конфісковано і повернено до державної скарбниці активи "організованого злочинного угруповання Віктора Януковича" на суму півтора мільярда доларів.

Підвищення адміністративної ефективності та кадрові зміни в тих українських компаніях, що ще залишаються у державній власності, кардинально зменшили щорічні збитки, що їх багато експертів вважали свідоцтвом наявності корупційних механізмів.

Держава також практично викорінила так звані конвертаційні центри. Ці незаконні установи брали комісійні в розмірі від 6 до 12 відсотків, якими відтак ділилися з податковими інспекторами, які закривали очі на фіктивні транзакції та витрати, якими прикривали відмивання коштів і ухиляння від податків. Ефекту від цих схем і махінацій набігало на декілька мільярдів доларів на рік.

Нарешті, запровадження електронної системи для сплати і відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) забезпечило прозорість цього процесу і знищило вагоме джерело корупції.

За будь-якими об'єктивними мірками змін зусилля України з подолання корупції лише за чотири роки дали більше результатів, ніж за попередні два десятиліття. Це відбулося за рахунок змін у структурі стимулів: чесна поведінка стала більш прибутковою, ніж нечесна, а ризики шахрайства підвищилися. Це зменшило потенціал корупції, оскільки старий метод боротьби, який передбачав судове переслідування окремих людей без якихось змін у базових умовах, означав лише, що на їхнє місце завжди прийде хтось інший. Згідно з дослідженням українського Інституту економічних досліджень, ефект вищеперерахованих реформ для збереження державних коштів оцінюється у майже 6 мільярдів доларів щорічно.

Дивовижно, але в очах американських і європейських політиків ці помітні здобутки виявилися недостатніми. Істинною мірою змін дедалі частіше вважалася кількість судових переслідувань і покарань злочинців. Західні уряди постійно збільшували тиск і заохочували своїх добре фінансованих рупорів з числа НУО не послаблювати критику нібито повільного темпу реформ. Не дивно, що багато українців вважають, що "нічого не змінилося" і "все пропало". Опитування, проведене поважним фондом "Демократичні ініціативи" на початку 2018 року, показало (https://www.kyivpost.com/ukraine-politi ... ssful.html), що 80 % людей вважають, що боротьба з корупцією в Україні не принесла жодних результатів, незважаючи на описані вище реформи.

Організації, що отримують західну допомогу, наполягали на каральних заходах з метою викорінення корупції, здійснювати які мали нові розслідувальні органи та підрозділи прокуратури, і вимагали запровадження безпрецедентного рівня прозорості в секторі державного управління. У той же час повноцінна реформа судової системи відійшла на задній план.

Головним розслідувальним орган, що його намагався зміцнити Захід, було Національне антикорупційне бюро (НАБУ), засноване у жовтні 2014 року за значної західної фінансової і технічної підтримки. Хоча воно зайняло позицію незалежності від високопосадовців і заробило похвалу від західних дипломатів і НУО, серед його керівництва були повноцінні члени клубу прокурорської і міліцейської старої гвардії. Ба більше, як виявилося, бюро вдавалося до методів, які не можна назвати інакше як корупційними, включно з використанням, як стверджується, незаконних методів здобуття доказів; покладанням на слухняних суддів, які самі перебували під слідством з боку самого бюро за корупцію; записом розмов без рішення суду; використанням незареєстрованих засобів прослушки; і розкриттям конфіденційних матеріалів слідства перед журналістами, з якими бюро підтримувало дружні стосунки.

Нове підтримуване Заходом Національне агентство з питань запобігання корупції працювало зі швидкістю равлика, висунувши дуже мало звинувачень проти політиків, чиї декларації показали неочікувано великі грошові та матеріальні статки. Обидві інституції, а також основна Генеральна прокуратура України, страждають від слабких знань господарського права і сутності комерційних транзакцій, а саме на них обертатиметься переважна частина справ в рамках антикорупційних розслідувань. Тим часом із західною фінансовою допомогою як гриби після дощу розмножилися проекти журналістських розслідувань, які забезпечили безперервний потік новин на телебаченні та в інших медіях про корупційні схеми, непояснені статки і питання, на які не знайшлося відповідей. Іноді ці програми набували мстивого характеру, роблячи своєю мішенню тих, хто критикував деякі реформи.

Коли стали публічними декларації держслужбовців, це не призвело до багатьох судових переслідувань або вироків, а натомість відкрило ящик Пандори, який призвів до повальної втрати довіри до еліт в Україні, включно з антикорупціонерами-реформаторами. Велика кількість українських депутатів і чиновників, багато хто з яких прийшов з бізнесової сфери, мала активи на мільйони доларів, включно з розкішними будинками, витонченими предметами мистецтва і дорогими автомобілями. У країні, де пенсії та зарплати за межами великих міст коливаються в межах 200-300 доларів на місяць, ці характерні свідоцтва стилю життя верхніх прошарків середнього класу і багатіїв серед чиновників, законодавців і громадських активістів країни роздмухало в широкому загалі лють, яка лягла в основу політики обурення.

На додачу до документування порушень в рамках нових розслідувань і зусиль правоохоронних органів в гру вступила нереформованість судової системи. Суди виявилися перевантажені справами, і почалося уповільнення роботи, яке дозволило відтягувати рішення у гучних антикорупційних справах, фігурантами яких були заможні та впливові люди.

Іронія ситуації також у тому, що підтримувана Заходом антикорупційна кампанія не сприяла консолідації реформістських сил. Натомість вона знизила рівень усвідомлення громадськістю тих реальних здобутків, що їх було досягнено, і зменшила рівень підтримки владоможців, включно з Порошенком. Громадськість почала втрачати віру в реформаторів, яких стала розглядати як ні на що не гідну альтернативу. Тож не дивно, що нинішні опитування показують три занепокійливі тенденції: політичну фрагментацію, за якої не менше восьми партій долають п'ятивідсотковий бар'єр на прийдешніх виборах у листопаді 2019 року, хоча при цьому жодна з партій не дотягує до 10 % підтримки; зміцнення популістичних рухів; і відсутність серйозної ліберальної альтернативи. Схожі тенденції фрагментації та популізму видно у громадських настроях в контексті президентських виборів: жоден з численних кандидатів, участь яких передбачається у виборах в березні 2019 року, не користується підтримкою більше ніж 8 % виборців.

Вихідна точка західного підходу до боротьби з корупцією до болю знайома: це хибна думка, що ключем до змін є окремі політики, а не інституції. Аналітики і політичні діячі, які дедалі частіше заявляють, що Порошенко має піти, ігнорують той факт, що системні зміни завжди є складним процесом, надзвичайно залежним від змін у структурних відносинах та інституційних практиках, а не від особистостей, які очолюють ці інституції. Польща і Угорщина, які на позір зробили вражаючий стрибок в розвитку демократії та вільного ринку на початку 1990-х років, є досить показовим прикладом нелінійності цього процесу: обидві країни вгрузли в болото праворадикального популізму, який ставить під загрозу демократичні інституції. Надмірні сподівання, що їх у 1990-і роки Захід покладав на Бориса Єльцина і його здатність трансформувати свою країну, додатково ілюструють загрози, які ховаються у перебільшенні ролі особистостей та ігноруванні інституцій.

Відчужене ставлення до еліт з боку української громадськості є тим більш проблематичним з огляду на те, на які значні кроки пішли ці лідери у справі реалізації реформ. Вони з повним правом вважали, що пішли на великий політичний ризик тим, що кинули виклик великій частині старого ладу, включно з олігархами Дмитром Фірташем та Ігорем Коломойським, які мають величезний вплив завдяки тому, що мають у власності всеукраїнські телевізійні канали.

Західні антикорупційні підходи в Україні зазнають невдачі тому, що зосередилися на створенні та зміцненні структур-супротивників, а не на налагодженні відносин співпраці з державою. Майбутня реформістська дипломатія має врахувати три аспекти реальності в цій країні: по-перше, влада ніколи не піде на кроки, які призведуть до того, що їхні і без того хитка правляча більшість розбіжиться; по-друге, країна перебуває під невідступним гібридним військовим і політичним тиском з боку Росії; і нарешті, якщо вже розхитувати правлячу верхівку, мають існувати електорально здійснювані альтернативи, а нові політичні конфігурації мають бути здатні на подальше впровадження реформ.

Тож як слід було б Сполученим Штатам, Європі та міжнародним фінансовим інституціям модифікувати свою антикорупційну стратегію, щоб уможливити успішну реалізацію реформ в часи російської агресії? Якщо говорити просто, західна політика має сконцентруватися на підтримці подальших етапів тих вже вражаючих інституційних змін, що їх вже досягла Україна, і далі зменшувати структурні стимули до виникнення корупційних схем. Виходячи з цієї мети, Заходу слід працювати в п'яти напрямах.

По-перше, антикорупційна політика Заходу має зосередитися на зменшенні бази для паразитарних корупційних схем, а не на масштабному покаранні тих, хто до них залучений. Такий новий напрям роботи міг би включати створення справді незалежних органів ліцензування, регуляторних установ і органів тарифної політики. З цією метою слід приватизувати решту державних компаній, а також сільськогосподарську землю. По-друге, реформатори мають створити конкуренцію давно закоріненій бізнесовій еліті — шляхом демонополізації. По-третє, західні інституції мають відновити і заново налагодити співпрацю з основними правоохоронними і судовими інституціями в Україні, поставивши собі за мету покращити їхню професійну спроможність і внутрішні можливості для підвищення кваліфікації. По-четверте, західні уряди мають бути нейтральними у своїх відносинах з різними державними органами в Україні і підтримувати моніторинг усіх установ карної юстиції, включно з тими, що народилися завдяки західній підтримці. Нарешті, надавачі грантів мають також суворо попередити отримувачів грантів, що участь у політичних проектах і рухах передбачає відхід або складання з себе управлінських або наглядових повноважень в НУО, які отримують західне фінансування. Такі підходи мають хороший шанс завоювати підтримку в певних сегментах олігархічної еліти, частина якої намагається зробити свій бізнес легітимним і прозорим.

Поточна добірка інструментів впровадження реформ недостатня для того, щоб трансформувати Україну. Перші декілька років реформування в Україні було реалізовано за підтримки і співпраці її правлячої еліти та багатьох бізнес-лідерів і олігархів, а також нового покоління реформаторів. Для подальшого поступу необхідно, щоб ті, у західних урядах відповідає за політику щодо Україну, взаємодіяли з усіма цими силами.
https://www.foreignaffairs.com/articles ... ng-ukraine
Відповісти

Повернутись до “Розмови та тусня audiogarret”