Karmadon » 06 липня 2022, 16:51
За день до відїзду я виліз із сховища, сів в машину і поїхав на сусідню вулицю.
Там, в приватному секторі, молодий хлопчина побудував гараж, купив обладнання і відкрив шиномонтаж.
До цього я був у нього одного разу, просив балансировочні грузики для диску GATES CB500.
Він тоді подарував кілька штук, вертак десь у Франції радує власника.
Так ось. Підїхав, гараж зачинений, за парканом дівчина з маленькою дитиною бавиться.
Я постукав, хлопець вийшов.
Я кажу - мені б тиск перевірити і запаску.
- та без проблем.
Перевірив, я питаю - скільки з мене?
- та нічого не треба.
- добре, дякую.
Починаю закручувати ковпачки і тут в сусідній двір прилітає міна.
Нуууу, одного ковпачка я не закрутив, так і поїхав. Швидко.
-------
Ми повернулись в місто наприкінці травня чи на початку червня. Я вже не пам'ятаю.
Їду тією вулицею, машинально дивлюсь на будинок хлопця...Мамарідна! Будинку нема, гаража також.
Все зруйновано до фундаменту.
Пізніше з'ясував, що хлопець виїхав з міста наступного дня після нас і потім вже "прилетіло".
Сьогодні їхав знов тією вулицею, стоїть машина біля... ділянки.
Я припаркувався, підійшов до паркану - капець, він фундамент гаража відновлює!
Привітався, питаю - відбудовуєтесь?
- так, вирішив ще раз.
- я напередодні оцього всього був у вас, не разрахувався за підкачку коліс, тому ось (даю йому 500 грн.), успіхів вам!
- дякую, вам також успіхів!
Поїхав.
Хлопчина стояв біля воріт, втомлений, брудний, але мураха.
Мурахи завжди перемагають.