З 30 липня по 6 серпня в Копенгагені проходить оперний фестиваль. Можна відмітити незвичайні вистави, місця і буде навить супер зірка Christiane Karg (https://en.wikipedia.org/wiki/Christiane_Karg)! Між іншим, вчора був на виставі - попурі з арій з американських опер. Почалося з знаменитої арії Саммертайм Гершвіна за мотивами українських народних пісень, що особливо приємно. Було троє співаків, сопрано, альт і тенор. Всі місцеві. Місце дії - коктейль-бар одного з найдорожчих готелів Данії, Німб. Крім вистави організатори порадували власне і дрінком, який присвятили Карлу Нільсену і Іґарю Стравінскому. Від Стравінского була водка, решта - сiк, шампан, долька апельсина і таке інше - напевно від Нільсена. Було спекотно, святково, вдалося поспілкуватися з організатором. Повний зал. Вистава мала назву від арії з опери Street Scene Kurt'a Weill'a

Сподобалося сопрано, Helene Hvass Hansen, крім майстерного володіння голосом співачка ще і надзвичайно артистична, вродлива.

http://www.helenehvasshansen.dk/about/about-english/

Коктейльний зал замалий для оперних голосів, часом аж у вухах лящало як тенор співав. Ну і з вентиляцією...

Нажаль, не було нікого з форумчан. Но може на наступнuй фестиваль...

moose писав: Нажаль, не було нікого з форумчан.

Чогось згадалося:

- Вы что, совсем никаких культурных мест не посещаете?
- Так ведь очень дорого... Я дома пью.

Точно:
......хто на фестивалі їздить музику слухати, той пропащиий сноб. Найзначніша цінність фестивалів -
можливість поспілкуватися з цікавими людьми, гарно провести час, аттянуцца. А музику і вдома можна послухати.
Побухал ..один нахалявку!

Стравінскій і Нільсен в коктейль-барі готелю Німб, грудень 1925 року. На фото композитори в оточені Королівської капели, зібралися з нагоди 60-річчя Нільсена.

Savik писав:Точно:
......хто на фестивалі їздить музику слухати, той пропащиий сноб. Найзначніша цінність фестивалів -
можливість поспілкуватися з цікавими людьми, гарно провести час, аттянуцца. А музику і вдома можна послухати.
Побухал ..один нахалявку!

На минулому фестивалі було іменно не слухання, а співання aka спілкування. Взялися тай розчинили пару арій,
деригентом був керівник фестивалем. Я десь там вище писав. А тут да, снобізм с аттапирєним пальчікам.
Ше і доправив Таліскєром на балконі, споглядаючи на феєрверки в парку розваг Тіволі.
Ыліта, чо

Ага, раньше это называлось ...пошел грузин в баню - заодно и ...помылся.

Андреич писав: Чогось згадалося:

Ну насправді фестиваль скоріш цікавий як локальна подія, навряд чи варто зриватися і їхати заради нього за тридев'ять земель.
Тому я не здивований. Хоча всеодно шкода.

Вчора відвідав виставу Лондонської оперної компанії Helios Collective - Il Letto (http://helioscollective.org/)

Вистава - це так гарячо любімая колись в части застоя літературно-художня композиція, де був (уявний) Джакомо Пуччині в комплекті з двома сопранами, що розігрували любовну історію з нещасливим кінцем. Між говорильнею часом співали арiй з опер, Мадаm Батерфляй та інших, без Бамбіни карої не обійшлося, як же ж без неї... Вперше в житті побував в залі Королівської Біржі (Бйорсенс). Візуально було вєлiколєпно, костюми пасували до інтер'єра, світло, все на вищому рінві. Співачки такі собі, нічо особиного.

А, в залі є мiж гербами великих торговиx міст і герб Одеcси Якраз навпроти Бордо

Офф:
Суцільний оффтоп, але не можу втриматися

Офф:
-- Кстати, об опере,-- сверкнул глазами Теодор.-- Рассказывал я
когда-нибудь о последней опере на Корфу?
Нет, сказали мы и уселись поудобнее, потому что вид Теодора,
рассказывающего свои истории, доставлял нам не меньшее удовольствие, чем
сами истории.
-- Это была, понимаете ли... гм... одна из разъездных оперных трупп.
Думаю, что она прибыла из Афин, но может быть, и из Италии. Как бы там ни
было, прежде всего они поставили "Тоску". Певица, ведущая партию героини,
имела, как водится, довольно... э... пышные формы. Ну, а как вы знаете, в
заключительном акте оперы героиня бросается навстречу смерти со стены
крепости или, вернее, замка. На первом представлении героиня забралась на
стену, спела последнюю арию и потом бросилась навстречу своей... знаете
ли... своей погибели на скалу внизу. К сожалению, рабочие сцены забыли
подложить что-нибудь под стену, куда ей можно было бы прыгать, и поэтому
грохот падения и затем... э... крик боли несколько ослабили впечатление, что
она разбивается на скалах насмерть. Певец, который как раз в это время
оплакивал ее гибель, вынужден был петь... э... во весь голос, чтобы
заглушить крики. Этот случай, как и следовало ожидать, расстроил героиню,
поэтому на следующий день рабочие разбились в лепешку, чтобы обеспечить ей
приятное приземление. Грохнувшись довольно сильно накануне, героиня с
большим трудом провела оперу и добралась наконец до последней сцены. Она
снова взошла на стену, спела свою последнюю арию и бросилась навстречу
смерти. К сожалению, рабочие ударились теперь в другую крайность. Большая
груда матрасов и этих... знаете... пружинных сеток была такой упругой, что
героиня, коснувшись их, подскочила в воздух. И вот, когда все участники
оперы подошли... э... как это называется?.. ах да, подошли к рампе и
принялись рассказывать друг другу о ее смерти, верхняя часть героини, к
изумлению публики, два или три раза появлялась над стенами.

На завершення - Паяци на велосипедах. Каламбіна хитренька, Сільвіо мав бархатистий барітон, акробати показували номера. Вітряно, тополі хилиталися, загрозливі хмари сулілі дощ.

Frederikke Kampmann (http://www.nordicartistsmanagement.com/ ... nn-soprano) - Каламбіна,
Teit Kanstrup - (http://www.guidopera.com/teit-kanstrup) - Тоніо.

Зараз галаконцерт, вони якраз співають арію з Паяців в вечірніх одягах. Можна сказати найвищого виконавського рівня...
А лиш пару годин як дурачилися на велосипедах...

Фрелріке ше і ведуча