Для любітєлів тєми ше є книжка Writer, Sailor, Soldier, Spy Рейнолдза, там автор дійсно мав доступ до першоджерел, по долгу служби так би мовити.
Что до любителей темы, так мы в курсе, и давно "в теме"!
А Ви яким чином до того, що в руках не тримали i очами не бачили, не кажучи вже на те щоб прочитати??
"Карта не есть территория" - описание реальности не есть сама реальность.
Savik писав:
Что до любителей темы, так мы в курсе, и давно "в теме"!
А Ви яким чином до того, що в руках не тримали i очами не бачили, не кажучи вже на те щоб прочитати??
Потрохи втягуюся в тєму борців за справедливість, стараюся навить в руках потримати, і очима побачити, може навить і прочитаю, як вже зовсім не буде чого робити
Алексе, Наці в оригіналі з великої літери. Прошу дуже... Всі претензії до автора
ps. Ах, треба було ще Комуністів писати... Як мені соромно....
Потрохи втягуюся в тєму борців за справедливість, стараюся навить в руках потримати, і очима побачити, може навить і прочитаю, як вже зовсім не буде чого робити
....
Ваше право чем заняться.
Только одно "но": сначала читаем - потом "свистим". А не наоборот!
"Карта не есть территория" - описание реальности не есть сама реальность.
12 октября состоится мировая премьера "Снеговика", снятого по седьмому роману норвежского писателя Ю. Несбе о расследованиях знаменитого детектива Харри Холе. Образ следователя на протяжении одиннадцати сюжетов(романов) успешно сражающегося с серийными убийцами и терпящего поражение в борьбе с зеленым змием воплотил Майкл Фассбендер. Намечается старт длительной экранной франшизы.
А пока стоит взять книгу в руки и насладиться чтением:
Ю Несбё - Снеговик (норв. Snømannen) 2007г.
Настоятельно рекомедую.
Вкладення
Востаннє редагувалось 13 серпня 2017, 19:32 користувачем Savik, всього редагувалось 1 раз.
"Карта не есть территория" - описание реальности не есть сама реальность.
moose писав:
Алексе, Наці в оригіналі з великої літери. Прошу дуже... Всі претензії до автора
ps. Ах, треба було ще Комуністів писати... Як мені соромно....
Ок. Але я питав про Ваше відношення, а не про автора. В тепершній час заглавними (або спеціально маленькими) літерами люди позіціонують своє відношення до сабжу.
Savik писав:
Ваше право чем заняться.
Только одно "но": сначала читаем - потом "свистим". А не наоборот!
Свистять це коли кажуть що читали а насправді не читали. Мене зацікавив ваш допис про книжку, так я ще одну знайшов на ту ж тему, можливо, навить кращу. А ви її читали? Як на вашу думку, варта, щоб платит $20? Чи ви також єтава?
Алексе, я до Наці не ставлюся, я вважаю виділення одних над іншими за класовою, расовою, мовною (так!), іншими ознаками гріхом. Но так вже є в цім світі, що хто з нас не без гріха....
Майже вісім років тому холодною зимовою ніччю я опинився на залізничному вoкзалі Кракова, була напевно 5 чи 6 ранку, місто ще спало, вокзал був повний бомжів, смерділо людським духом. Час від часу поліція виганяла підозрілих тіпів на улицю, а я ховався за книжкою, вдаючи, що читай і нікого не чіпаю. Книжка була товстенна, поважна, можна сказати забезпечила мені тепленький куточок. Зеді Сміт, Білі Зуби, про нєгрів Великобританії. Я і сам почував себе нєгром з туманним майбутнім... І шо, життя цікава річ, в суботу іду в Музей сучасного мистецтва, зустріну Зеді! Mоже за зуби спитаю, чи достатньо білі...
Був, взяв, слухав про походження, про Ямайку, Гану, пролетарські райони, мультикультуралізм. Був аншлаг!
Прикиньте, Зеді Сміт читає українською, по кр. мірі назву і своє ім'я прочитала!
"Зеді Коваль", сподіваюсь?
Та шо там ваша Гана-банана, Нкваме Нкрума та інший тамтешній мультикультуризм у пролетарських районах, ось воно прямо під нашою хатою дуже мультикультурно робиться.
А я роблю чергову безнадійнe спробу відбудувати такий собі персональній айворі тауер та читаю, відсижуваючись там, відповідну та пасуючу до цього притулку збірку творів олімпійця Борхеса. Звісно, від реальності воно не відволікає, але трішечки втішає, бо відчуваєш "тщету всего сущего"
Вкладення
And when you lose control, you'll reap the harvest you have sown
Андреич писав:
... збірку творів олімпійця Борхеса...
чось згадалося :
Якось, років 15 назад, потрапив я в лікареньку, думаю, ось де буде час почитати, кажу дружинці "давай шось свіженьке, і обов'язково щось улюблене з юності, тащи Кортасара котрий Хуліо". Взявся читати того Кортасара, думаю - "блін, як це взагалі можна читати"...)))
А я читаю...
Не все, звісно, зараз йде. Але зате йде те, що не пішло колись. Виграші, наприклад. У юністі воно здавалося дуже нудним з тим кораблем та ліпідами Гра в класики зараз теж виглядає зовсім не так.
Ну й порівнювати досить таки авангардного на свій час Кортасара з академічно-естетським крижаним Борхесом ІМХО аж ніяк не можливо, абсолютно різні особистості, відповідно, й світогляд та, кінце-кінцем, навіть жанри
And when you lose control, you'll reap the harvest you have sown
Андреич писав:А я читаю...
Не все, звісно, зараз йде. Але зате йде те, що не пішло колись. Виграші, наприклад. У юністі воно здавалося дуже нудним з тим кораблем та ліпідами Гра в класики зараз теж виглядає зовсім не так.
Ну й порівнювати досить таки авангардного на свій час Кортасара з академічно-естетським крижаним Борхесом ІМХО аж ніяк не можливо, абсолютно різні особистості, відповідно, й світогляд та, кінце-кінцем, навіть жанри
Та ну хтож порівнює))), але ж в них є одне спільне, то звідкиля вони
Ну, знаете ли!
Вот Барков с плаксивым Жуковским, сочинившим, впрочем и слова к бодрому государственному гимну Российской империи «Боже, Царя храни!» , они же тоже оба "русская литература"
Но Барков-то гораздо более... даже не знаю, как сказать. Нет, не лучше, а... О, знаю - Барков гораздо гораздее!
And when you lose control, you'll reap the harvest you have sown
Андреич писав:Ну, знаете ли!
Вот Барков с плаксивым Жуковским, сочинившим, впрочем и слова к бодрому государственному гимну Российской империи «Боже, Царя храни!» , они же тоже оба "русская литература"
Но Барков-то гораздо более... даже не знаю, как сказать. Нет, не лучше, а... О, знаю - Барков гораздо гораздее!
Эка куды вас унесло
Барков пакостник, хочь и весёлый, у мужика Мишки глупостёв нахватался, а Жуковский жеж романтик, тонка душа...
Хотя не, откудова они не звучит, вот из Аргентины... )))
Андреич писав:А я читаю...
Не все, звісно, зараз йде. Але зате йде те, що не пішло колись. Виграші, наприклад. У юністі воно здавалося дуже нудним з тим кораблем та ліпідами Гра в класики зараз теж виглядає зовсім не так.
Ну й порівнювати досить таки авангардного на свій час Кортасара з академічно-естетським крижаним Борхесом ІМХО аж ніяк не можливо, абсолютно різні особистості, відповідно, й світогляд та, кінце-кінцем, навіть жанри
Дик кажуж, в юності улюблений писменник був, майже камертон літературний, особливо повісті (Переслідовач наприклад), а от зараз мабуть віддаю перевагу шоб думка була поглибше, а мова попростіше, старію мабуть.
Ось Боб Дилан відвідує Вуді Гарті, який доживає віку в лікарні Грейстоун Парк, Вуді посилає Боба, щоб він забрав коробки з неопублікованими поезіями з підвалу його, Вуді будинку в Брукліні. Боб чеше через якісь поля (майже кілометр від субвея) по коліна в воді, приходить до дому Вуді, а там лиш діти Вуді з нянькою, старший впускає Боба, але нянька підозрілива, ну Боб опшим трохи зігрівся, бо бруки до колін аж в лід перетворилися, ну і попензлював назад в дім Рея, де він спить на дівані в прихожій. Років через 40 поезії попадуть до рук одних молодих людей, і Вілко видасть чудовий альбом Мермейд Авеню. А сам Вуді помре від хореї Гентінгтона, на яку хворів Зігфрід фон Кляйст з Галапагосу Воннегута... Хроніки Дилана неможливі, скільки імен, поезій, місць, реальність переплетена з уявністю....