...відомі невідомі...
RICK DANKO (Річард Клер "Рік" Данко).
Канадський музикант українського походження,
басист і співак, найбільш відомий як член рок-групи The Band.
P.S. Група The Band - одна з найулюбленіших Боб Дилана,
він навіть свої тури підлаштовував так, аби The Band мали "вікно" і
мали можливість їхати з ним на тур у якості support музикантів.

Но то ше як хто любить синт-поп, то має знати братів Дорощуків, Івана і Степана, банду Men Without Hats.

https://en.wikipedia.org/wiki/Men_Without_Hats

Найтитулованіший борець сумо 20 століття — Ная Кокі, або Іван Боришко. Єдиний володар 32 імператорських кубків, любимець публіки і народний герой

[youtube][/youtube]

...відомі невідомі...
"Приватний детектив Магнум" (пам"ятаєте амер серіал?),
ТОМ СЕЛЛЕК(1945) народився у Сполучених Штатах,
батько був вихідцем зі Словаччини, за національністю українець(як і у випадку Andy Warhol"а).
Знімався також і у художніх фільмах. На голлівудській алеї слави має свою Зірку(1986). (зріст актора 192 см!)

vlasov писав: батько був вихідцем зі Словаччини, за національністю українець(як і у випадку Andy Warhol"а).

Хочу зауважити, що словацькі русини не вважають себе українцями (тим більше ті, що народилися до ІІ СВ), але глобально суті то не міняє (адже народ України складають лемки, бойки, русини й т.д. до слобожан й далі)...

Неизвестные факты об известном украинце:

ЦРУ рассекречивает архивы: бандеровцы в Одессе и националист Остап Вишня

Еще один достоверный факт: в декабре 1933 года украинский советский писатель Павел Губенко (Остап Вишня) был арестован по обвинению в подготовке покушения на второго секретаря Компартии Украины Павла Постышева. По мнению НКВД, Остап Вишня был членом УВО и террористом, который собирался лично убить Постышева во время его встречи с писателями. Великого юмориста приговорили к расстрелу, заменив потом «высшую меру социальной справедливости» большим сроком в лагерях.
На первый взгляд, обвинение выглядит чудовищной клеветой. Однако в 1933 году маховик массовых политических репрессий только начинал раскручиваться, и столь серьезное обвинение, причем со смертным приговором, вполне могло иметь под собой веские основания.

http://dumskaya.net/news/rassekrechenny ... is-046704/

Не каждый украинец станцует гопака, а вот Вера, чьи родители приехали из Украины, сделает это запросто. Голливудская актриса Вера Фармига при каждом удобном случае делает акцент на своем происхождении и внимательно следит за событиями на исторической родине. Российскую агрессию на Востоке страны она осудила, а о Путине высказалась ясно и коротко: "В украинском языке есть много поговорок, в частности, "Не двигай гимно - не буде смердіти"...

Історія галичанки, яка побачила весь світ, або дивовижні обрії Софії Яблонської

http://photo-lviv.in.ua/istoriya-halych ... blonskoji/

Saburov S.A.M. писав:ІВАН ПІДДУБНИЙ,
Помер видатний спортсмен 8 серпня 1949 року в Єйську

Був я у Єйску Краснодарського Краю разів 15-17.
Декілька разів ходив у музей Піддубного.
Бачив на власні очі - ті цв"яхи "двохсотки" зав"язані "у гудз"!
І тростину для прогулянки (!)двохПУДОВУ.
- Воістину богатир.

Майкл Стренк народився в лемківський українській родині .

Ніколас Міньо — вояк Армії США українського походження, учасник бойових дій в Африканському регіоні під час Другої Світової війни. Нагороджений найвищою військовою нагородою США — Медаллю Пошани.

Ніколас Міньо народився 13 березня 1905 року в Галичині у сім'ї етнічних українців. Згодом його родина еміґрувала до США.
Розпочав службу в Армії США в 1927 році. На момент початку Другої світової війни мав звання сержанта. Однак, погодився на пониження у званні до рядового, щоб проходити службу в бойовому підрозділі за кордоном США. З грудня 1942 року Міньо воював у Північній Африці у складі піхотного взводу 6-го полку, 1-ї бронетанкової дивізії Армії США.

28 квітня 1943 року рядовий Міньо самотужки кинувся в багнетну атаку на кулеметну позицію, яка зупинила наступ його роти. Знищивши біля 10 ворожих солдатів, він підняв у наступ весь свій підрозділ, але дістав смертельне поранення.
Похований на Північно-Африканському меморіальному американському цвинтарі в Карфагені, Туніс.

Терренс Гордон Савчук був третім сином українського емігрантського подружжя Луї та Анни (дівоче прізвище Масляк) Савчуків, що проживали у робітничому передмісті Вінніпега. Його хрещено Тарасом, але в документах про народження записано по-простому — Террі.
Пройшов усі «принади» того часу. Спорт став віддушиною для Тараса і робітничої сім'ї. До занять хокеєм його залучив брат Микола (Майк), який почав успішно виступати за місцеву спортивну команду. Проте показовою стала ситуація, коли 12-річний юнак, знаючи важку фінансову ситуацію юнацького спортивного клубу, приніс до клубу хокейні воротарські облаштунки старшого брата, Майка, — і в 14 років у них грав та не розлучався з ними майже все своє життя.

Джон Пол (Іван Павло) Буцик народився 12 травня 1935 року в канадському Едмонтоні в родині емігрантів із невеличкого села Буців, що в Мостиському районі на Львівщині, — Параски і Семена (по–канадському, відповідно, Перл і Сема) Буциків. Родина була бідною, мати працювала на двох роботах, а батько був безробітним більше чотирьох років. Семен Буцик помер коли Іванові було 10 років.

Свої перші в житті ковзани Буцик надягнув, коли йому виповнилося аж 12 років. «Я народився у бідній родині й довгий час не переймався цим, навіть не знав, що воно таке — ковзани та ключка! Ми грали віниками!» — розповідає Джонні.

Квітка Цісик народилася 4 квітня 1953 року в українській сім'ї емігрантів з України. Її батько був професійним скрипалем.
З чотирьох років батько вчив Квітку грі на скрипці, але ще одним музикантом в сім'ї стала її сестра Марія - вона стала видатною піаністкою, і деякий час була директором консерваторії у Сан-Франциско.
Квітка ж мріяла стати співачкою. Для цього вона вступила до Нью-Йоркської консерваторії, де майстерно відшліфовувала своє колоратурне сопрано.
Працюючи з відомими американськими співаками, Квітка відгукувалася на комерційні пропозиції і скоро перетворилася на найвище оплачувану виконавицю джинглів - рекламних мотивів для радіо й телебачення.
Голос Кейсі (так вона була відома американцям, приберігши ім'я Квітка для себе як співачки) звучав у рекламних роликах компаній Coca-Cola, American Airlines та авіакомпанії "Дельта", Sears, Safeway, Starburst, ABC, NBC, CBS, "Макдоналдс". З 1982 року й до своєї смерті Кейсі Цісик залишалася єдиним голосом компанії Ford Motors.
Кейсі починала як оперна співачка, але згодом стала володаркою одного з найпоширеніших у світовому ефірі голосів - завдяки її сольному й бек-вокалу в записах джазових і поп-зірок та виконанню рекламних джинглів великих компаній. Американці підрахували, що загалом голос Кейсі почули понад 22 мільярди людей.
Квітка записала кілька пісень для голлівудського фільму "You light up my life", зігравши в ньому роль подружки головної героїні, яка співає голосом Кейсі.
Через юридичну тяганину між рекординговою компанією та кіностудією з приводу того, під чиїм лейблом має вийти диск із піснями, головна композиція з фільму вийшла у виконанні іншої співачки - Дебі Бун, полонивши США.
Під час вручення "Оскара" Джеку Бруксу - автору "найкращої пісні для кіно 1977 року" - пісню виконувала Дебі з хором хлопчиків. Квітка проігнорувала запрошення на церемонію.
Квітка двічі була одружена і обидва рази за видатними музикантами, які й сьогодні належать до вершків музичної індустрії США.
Завдяки своїм чоловікам - композитору-аранжувальнику Джеку Кортнеру й інженеру звукозапису Еду Раковичу - Кейсі вдалося записати її українські альбоми.
Як би голосно це не звучало, але мотивом до їхнього запису було бажання Квітки прислужитися чимось її історичній батьківщині Україні. До співпраці Кейсі залучала найкращих музикантів та аранжувальників, вклавши у запис більше 200 000 доларів із власних коштів.
Альбоми продюсував чоловік Квітки, відомий інженер звукозапису Ед Ракович, на піаніно акомпанувала сестра Марія, на гітарах грав Стюарт Шарф, а мати Іванна пильнувала за правильною вимовою доньки.
Перший диск "Kvitka" був записаний у 1980 році, другий "Two Colors" - у 1989. Між цими датами Кейсі встигла розлучитися з Джеком і побратися з Едом, якому народила сина Едді. Усі ці перипетії не завадили усім трьом плідно співпрацювати у створенні музики на обох дисках.
Для своїх українських сесій Квітка збирала такі бездоганні ансамблі, які нечасто могли собі дозволити більшість тодішніх поп-зірок США. Тому не дивно, що ці диски зібрали безліч нагород у Канаді, а в 1990 році були номіновані на "Греммі" в категорії contemporary folk.
Квітка Цісик приїздила в Україну лише один раз - у 1983 році разом з мамою. Після здобуття Україною незалежності вона мріяла проїхати по всій країні з концертним туром, але не встигла. Як не встигла і записати третій альбом - з колисковими.
Співачка померла 29 березня 1998 року від раку грудей, не доживши п'яти днів до свого 45-річчя. Через цю хворобу пішли з життя усі жінки в родині Цісик - мати Іванна у 1994 році, а в 2003 - сестра Марія.
Слава та широке визнання, яких вона прагла, та щира любов мільйонів слухачів прийшли врешті решт не до КейСі, а до Квітки Цісик. І не в США, а в Україні – завдяки двом альбомам з піснями у її виконанні («Пісні України» та «Два кольори»).
Квітка Цісик – американка, яка стала втіленням національної української самоідентифікації. Народні пісні в її виконанні у 80-х роках минулого століття сколихнули тоді ще радянську Україну.

Ветка конечно интересная и познавательная, только большинство перечисленных личностей не являются украинцами, как бы некоторым тут не хотелось. А ведь есть действительно малоизвестные и заслуженные личности-соотечественники

yuri_kov писав:Ветка конечно интересная и познавательная, только большинство перечисленных личностей не являются украинцами, как бы некоторым тут не хотелось. А ведь есть действительно малоизвестные и заслуженные личности-соотечественники

Ключевая фраза - "американка, яка стала втіленням національної української самоідентифікації"!

предупреждение за оффтоп

Похоже на текст, сгенерированный роботом

Team of ZinaPortnova ‏@Zn_Portnova
З Днем Державного Прапора, хутани!

причепив на машину сьогодні - нарядно

[youtube][/youtube]

Для загального розвитку.
У 1187 РОЦІ У ІПАТІЇВСЬКОМУ ЛІТОПИСІ ВПЕРШЕ З’ЯВИЛОСЬ СЛОВО “УКРАЇНА”.
Для тех кто кричит, что Украину придумал ленин…..
https://l.facebook.com/l.php?u=http%3A% ... e-8P57&s=1

Три года назад 19 августа в бою за Иловайск пал смертью храбрых выдающийся Украинец, память о котором будет жить в веках - и это не пафос. Именно такие судьбы и такие подвиги создают нацию и зажигают сердца миллионов... - https://censor.net.ua/r452360

"... «У Радянському союзі була дуже погана ситуація з харчами. То ж Брежнєв обмінював у Картера євреїв на зерно. Для нас це була дуже гарна можливість виїхати у пошуках кращого життя. То ж ми іммігрували», згадує Євген. Євген Мамут іммігрував до США у 1979 році, як він любить говорити: Радянський Союз обміняв його на пшеницю..."

Як електрик з Харкова став майстром спецефектів та отримав «Оскар» у США - https://ukrainian.voanews.com/a/4493256.html



(Спецэффекты в фильме были созданы студией R/Greenberg Associates. Невидимость Хищника создавалась с помощью ярко-красного костюма (потому что красный цвет резко контрастировал с зелёным цветом джунглей и голубым небом): позже с помощью технологии «хромакей» красный цвет удалялся, оставляя пустое место. После этого снова снимался дубль, но уже без актёров, и джунгли из второго дубля заполняли контур Хищника. Для того, чтобы Хищник в режиме невидимости переливался, в дубле без актёров использовали более широкую линзу. Для имитации теплового зрения Хищника использовался тепловизор, поскольку инфракрасная плёнка не регистрировала температуру человеческих тел. Светящаяся кровь пришельца создавалась с помощью люминесцирующего вещества из светящихся палочек, смешанного с мазью. За спецэффекты фильм был номинирован на кинопремию «Оскар»)

Життя і три «смерті» відомого хокеїста Клінта Маларчука - https://ukrainian.voanews.com/a/survivo ... 11407.html

"... Я ж не можу переписати закони Голлівуду. Можливо, воно з часом мінятиметься. Але все рівно Голлівіду потрібні «погані хлопці». Тобто це дуже багато від політичного задіяно. Наприклад, раніше, можливо, вони більше робили афроамериканців поганими чи вихідців із Латинської Америки робили поганими, а зараз це вважається не так політично коректно – давайте на росіянах.

– Ви постійно кажете: на росіянах, на росіянах. Ви з Києва! Ви, до речі, Ющенка грали. Це правда?

– Ну, прототип. Я кажу «росіяни», бо так вони називають.

– А вам не прикро, що вас так сприймають? От російські ЗМІ відкрити (я готувався до інтерв’ю, перечитав інтерв’ю з вами): «русский актер», «наш актер в Голливуде». Постійно вас так презентують у Росії.

– А зараз (читав у газеті) мене назвали «українським актором». Якщо говорити «по паспорту», то мама у мене – росіянка, а тато – українець, у паспорті я – українець.

– Нащадок радника Симона Петлюри!

– Я – український. Чому я говорю «росіянин»? Для багатьох взагалі Східна Європа – вони називатимуть «росіянами». Можливо, лише до останніх, так би мовити, подій дізналися, що є Україна. Багато хто навіть не знав, що Україна є в принципі. Там.

Звісно, я сказав «росіянин», як вони там нас, в яку ми там категорію попадаємо. Якщо вони шукають українця, росіянина, поляка – вони все рівно можуть поставити під категорію «росіян». Це вже від освіченості цих людей залежить. Звісно, я – українець!..."


https://www.radiosvoboda.org/a/29540806.html