Shemyakin писав:
Вітаю!
Дуже корисна справа.
Уважно ознайомився з Вашим сайтом і в мене виникли зауваження/пропозиції.
Зокрема щодо умов вимірів. Не вказано який тип сигналу використовується. Свіп-тон?
Ви пишете що вимірюєте АЧХ в дальній зоні (від 200Гц і вище) на відстані 315мм від щита куди встановлений піддослідний динамік. На моє переконання таку відстань важко назвати дальньою зоною, тому що вона мало інформативна особливо на СЧ та діаграмі направленості (бокових АЧХ). Нажаль, самі виробники динаміків теж вимірюють свої динаміки не притримуючись ніякої системи. Для розробника АС це справді "геморой", по АЧХ динаміків знятих в різних умовах здогадуватись що ж там насправді.
Ви робите дуже корисну справу, створюючи базу даних динаміків різних виробників із вимірами по єдиній системі. Але ще краще буде якщо дані будуть максимально корисними для розробників АС.
Мої пропозиції приблизно такі:
- Знімати АЧХ в дальній зоні хоча б із відстані півметра. Можна і без щита, у вільному полі. Спад буде на 300-400 Гц і нижче, але АЧХ буде більш правдоподібною на СЧ-ВЧ. Додати окремо виміри із метра, але "рожевим шумом", це буде відображати адекватніше діаграму направленості.
- Сумістити на одному графіку АЧХ ближніх та дальніх вимірів. Це можна зробити орієнтуючись на ділянку 300-500 Гц обох вимірів (залежно від калібру дифузора)
- Згладжування можна "загрубити" і до 1/6 октави. Насправді ті мілкі "дріботіння" АЧХ не цікаві і тільки відволікають. Навпаки, буде краще видно реальну поведінку АЧХ.
- Виміри при різній напрузі сигналу. Не зрозуміло навіщо. Та не зрозуміла прив'язка до 2.83В, так більшість роблять, але для чого? Окремий випадок вимірювання чутливості динаміку 8 Ом при потужності 1 Вт.. Мені здається, краще прив'язатись до потужності при вимірах.
Дякую
Добрый день, Александр,
по сути Ваших замечаний:
1. Тестовый сигнал - логарифмический свип-тон, метод - MLS
2. Термин "дальняя зона" в контексте принятого метода применяется для дифференцирования измерений на расстоянии 315 мм от измерений на 5-20 мм. Конечно, с акустической точки зрения, 315 мм никак не может быть дальней зоной, которая обычно подразумевается в теории волн, но измерения АЧХ и КНИ обладают очень высокой корреляцией с измерениями в 2Pi полупространстве. Расстояние 315 мм это разумный компромисс между погрешностью измерений и геометрическими размерами всего измерительного стенда, включая помещение. Мы считаем, что приводимые нами измерения все-таки не являются исчерпывающими как в плане объема, так и в плане метрологической точности, но достаточны, чтобы оказаться полезными грамотному разработчику при выборе динамических головок.
-
Знімати АЧХ в дальній зоні хоча б із відстані півметра. Можна і без щита, у вільному полі. Спад буде на 300-400 Гц і нижче, але АЧХ буде більш правдоподібною на СЧ-ВЧ. Додати окремо виміри із метра, але "рожевим шумом", це буде відображати адекватніше діаграму направленості. - Сильно не согласны по этому пункту.
-
Сумістити на одному графіку АЧХ ближніх та дальніх вимірів. Це можна зробити орієнтуючись на ділянку 300-500 Гц обох вимірів (залежно від калібру дифузора) - в этом просто нет необходимости, так как понимающий разработчик знает, что в диапазоне до 300 Гц, то есть в поршневом диапазоне для калибров до 12", поведение АЧХ динамика определяется исключительно его полной добротностью и ростом импеданса с повышением частоты. Для этого мы приводим график нормированной АЧХ на расстоянии 20мм.
-
Згладжування можна "загрубити" і до 1/6 октави. Насправді ті мілкі "дріботіння" АЧХ не цікаві і тільки відволікають. Навпаки, буде краще видно реальну поведінку АЧХ - совершенно не согласны по этому пункту. Человек слышит пики/провалы уже 1/6 октавы, вплоть до 1/12 октавы. Порог слышимости зависит от глубины этих артефактов. Для того и шли на компромисс с выбором расстояния измерения, чтобы получить более широкое измерительное окно и, соответственно, большее разрешение по частоте и большее отношение прямой/отраженный сигнал. Сглаживанием 1/6 стараются скрыть, как правило, огрехи измерений, отражения, но так может быть потеряна ценная информация о реальном поведении динамика.
-
Виміри при різній напрузі сигналу. Не зрозуміло навіщо. Та не зрозуміла прив'язка до 2.83В, так більшість роблять, але для чого? Окремий випадок вимірювання чутливості динаміку 8 Ом при потужності 1 Вт.. Мені здається, краще прив'язатись до потужності при вимірах. - это делается для удобства отсчета уровня звукового давления при анализе искажений. Глянул график искажений на 5.6 Вольт и сразу глянул на такой же график АЧХ, чтобы оценить уровень давления. Это первая причина.
Чтобы оценить поведение динамика (линейность и компрессию) в различных режимах. Далеко не все моторы и диффузоры динамиков ведут себя одинаково при повышении входного напряжения, по разному растут четные и нечетные гармоники, мягкие диффузоры склонны к резкой ломке, меняется характер работы магнитной жидкости, подвес динамика априори сильно нелинеен и многое другое. Кому-то эти измерения могут оказаться полезными. Это вторая причина. Если Вам не нужны эти режимы, просто не смотрите на них.
Привязка к напряжению, а не к мощности, более полезна для разработчиков кроссоверов, так как подавляющее число кроссоверов - параллельного типа. А 2.83 Вольта - это один из общепринятых стандартов.
Можно и к 1 Вт привязаться, но тогда все время придется производить лишнюю операцию пересчета на напряжение. А вообще, кто как привык.
Если у Вас остались вопросы, задайте, пожалуйста, их по телефону, потому как писанина отнимает немало свободного времени, которого и так нет.
С уважением,
Евгений
о97-семь-66-шесть-4-семь-2